Біля його підніжжя, можливо, тоді ж виникли прямокутні квартали Московської слобідки, де жили солдати гарнізону.
Після Народновизвольної війни 1648–1654 фортеця стала адміністративно-політичним центром Чернігівського полку, зберігаючи водночас і значення фортеці, на озброєнні якої було багато чавунних і бронзових гармат. У 90-х pp. 17 ст. в південно-східній частині Дитинця споруджено будинок полковника Якова Лизогуба. У 18 ст. фортеця, залишаючись адміністративно-політичним та культурно-освітнім центром, забудовується новими монументальними спорудами. Композиційною домінантою серед них став Чернігівський колегіум з дзвіницею (1700–1702). План Чернігівської фортеці, складений інженером Д. де Боскетом, дозволяє припускати, що водночас з розбивкою кварталів і забудовою Московської слобідки було здійснено перше регулярне планування кол. Дитинця з урахуванням напряму давніх головних магістралей, Погорілих і Любецьких воріт.
Після того, як кордони Російської держави відсунулися на Захід, потреба в фортеці відпала і 1799 її ліквідовано. Проте укріплення фортеці ще кілька років залишалися. Напочатку 19 ст. за новим планом забудови міста фортечні вали частково були розко-пані і на їхньому місці розбитий бульвар. Для його прикраси 1896 на привезені з Києва лафети встановлено 4 гармати, що лежали на валу (їх у 40–50-х pp. 19 ст. бачили М. А. Маркевич і Т. Г. Шевченко). Коли було встановлено ще 8 гармат і де вони зберігалися –невідомо, розташовані вони в південно-західній частині сучасного Центрального парку культури і відпочинку ім. М. М. Коцюбинського на краю кол. Валу.
Характерні особливості гармат: 1) 3-футова (76 мм) фортечна гармата 18 ст. Довжина ствола –1,42 м. Лафет системи Несвитевича, зразка 1865, переробленого 1892; 2) 2-футова (64 мм) фортечна гармата 2-ї пол. 18 ст. Довжина ствола – 2,14 м. Лафет зразка 1865, переробленого 1892; 3–6) 12-футові (122 мм) фортечні гармати 1-ї чверті 18 ст. Довжина ствола – 2,8 м. Лафети системи Венгловського зразка 1856; 7) 2- футова (64 мм) фортечна гармата2-ї половини 18 ст. Довжина ствола–2,25 м. Лафет – зразка 1856; 8) 3-футова (16 мм) фортечна гармата початку 18 ст. Довжина ствола – 2,22 м. Лафет зразка 1856;9) 3,5-футова (82 мм) фортечна гармата 2-ї половини 17 ст. Довжина ствола – 2,07 м. Лафет зразка 1865; 10) 3-футова (76 мм) фортечна гармата 2-ї половини 17 ст. Довжина ствола – 2,47 м. Лафет зразка 1865, переробленого 1892; 11) 18-футова (140 мм) гармата (гаубиця) серед. 17 ст. Довжина ствола –1,64 м. Лафет зразка 1865, переробленого 1892; 12) 3,5-футова (82 мм) морська гармата початку 19 ст. Довжина ствола – 1,83 м. Лафет системи Несвитевича, виготовлений 1870. Стволи всіх гармат чавунні, лафети – стальні. Заводські клейма на стволах гармат відсутні. Відбудовані і реставровані після Великої Вітчизняної війни 1941–1945. Пам’ятки архітектури, що знаходяться на території колишньої фортеці, включено до Чернігівського архітектурно-історичного заповідника.
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.
Відкриваємо Україну. Печера Кришталева - одна з найбільших печер України
Кришталева печера (Кривченська) - карстова печера в гіпсах. Знаходиться в селі Кривчому (Тернопільська область). Одна з найбільших печер в Україні.
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.