Атлас «Геологія і корисні копалини України»

На засіданні Президії НАН України від 17.05.2000 р. постановою № 139 відзначено «теоретичне та практичне значення даної роботи як універсального носія геологічної спадщини, енциклопедичного навчального посібника та основи для входження у світову геоінформаційну систему».

За своєю науково-методологічною базою, повнотою і взаемоузгодженістю всебічної геологічної інформації він е ексклюзивним твором і поки що не мас аналогів у світі.

  Без перебільшення можна сказати, що ат­лас «Геологія і корисні копалини Украї­ни» представляє інтерес для широкого кола фахівців, учених, бізнесменів. Матеріали атласу є фундаментальною основою для вход­ження у світову систему геологічної інформа­ції, розгляду регіональних екологічних та ве­ликомасштабних технічних проектів, будів­ництва, водопостачання, сільськогосподар­ського виробництва, охорони здоров'я насе­лення та ін. Він є універсальним навчальним посібником для студентів, аспірантів. Це візит­на картка України, запрошення до знайомства, взаєморозуміння та співробітництва

Під час складання атласу було намічено здійснення таких цілей і завдань:

збереження і передача наступним поко­лінням геологічної спадщини, створеної вели­кими зусиллями, розумом та волею славетної плеяди українських фахівців і науковців, першопрохідців і сподвижників геології;

активна реалізація інтелектуального по­тенціалу українських учених і фахівців;

розробка та реалізація нових науково-ме­тодологічних концепцій і підходів, які змогли б забезпечити створення комплексної гармо­нійної моделі геологічної будови та мінерагенії дуже складного за своєю структурою, гео­динамічними умовами та історією розвитку геологічного регіону;

оцінка потужності та світового значення мінерально-ресурсного потенціалу України і шляхів його найбільш повної реалізації в сучас­них кризових соціально-економічних умовах;

визначення пріоритетних напрямів та першочергових об'єктів подальшого вивчення країни і розвитку геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт;

визначення геологічних ексклюзивів та рудних басейнів, які мають всесвітнє значення і можуть стати об'єктами міжнародного спів­робітництва.

Багато карт атласу стали оригінальними, бу­ли складені й опубліковані вперше. Це серія карт з питань інтегральної електропровідності

та ефективного електричного опору літосфе­ри, глибинної будови літосфери, структури фундаменту, геодинамічної будови, геотер­мальних ресурсів, техногенних родовищ, а та­кож історії гірничорудної справи, геологічних ексклюзивів. Атлас супроводжується чудовою серією кольорових фотографій різноманіт­них ландшафтів України, геологічних пам'яток, цікавих та оригінальних зразків гір­ських порід, руд та мінералів.

Загалом, атлас складається з восьми основ­них розділів, які містять 75 різноманітних уз­годжених карт, що супроводжуються поясню­вальними записками.

Зведені дані про мінеральні ресурси Украї­ни і стан їх реалізації відображені на картах ос­новних родовищ корисних копалин, основ­них родовищ, що розробляються, гірничоруд­них районів. Низка карт є новими або складе­ними вперше - це карти золото- й алмазонос-ності, рідкісних металів, геотермальної енергії, техногенних родовищ, гірничорудних райо­нів. Цей розділ атласу відображає загальний мінерагенічний потенціал України, який є до­сить потужним.

У надрах країни вивчено близько 8 тисяч родовищ (90 видів мінеральної сировини), більше половини з яких розробляється. Най­важливіше значення мають залізні, марганцеві, уранові руди, нафта і газ, вугілля, титан, цир­кон, сірка, каолін, графіт, нерудна сировина для металургії, будівельний камінь, мінеральні води. Видобувають також буре вугілля, цемен­тну сировину, різноманітні будівельні матеріа­ли, сировину для хімічної та харчової промис­ловості. У надрах виявлено промислові родо­вища золота, берилію, літію, скандію, рідкіс­них земель, флюориту, горючих сланців, фос­форитів, освоєння яких передбачається най­ближчим часом і в майбутньому.

всіх давніх цивілізацій несе відображення фі­лософських, естетичних, релігійних аспектів ролі каменю як символу вічності, краси та віри. Свідченням цих досвітніх часів на території Ефективна реалізація потужного мінераль­но-ресурсного потенціалу України в сучасних умовах вимагає нових підходів. Насамперед треба виділити першочергові об'єкти, які мо­жуть бути конкурентоспроможними і відпові­дати міжнародним стандартам. Це, в свою чер­гу, потребує розробки нової стратегії розвитку мінерально-ресурсної бази України.

Особливого значення набувають вперше створені разом з істориками та археологами самобутні карти, а саме історії гірничорудної справи, і геологічні пам'ятки та ексклюзиви.

Камінь споконвічно супроводжував появу, розвиток та життєдіяльність людини. Культура

України є знахідки кам'яних стел-статуй, най­давніших скульптур; різних знарядь праці, на­самперед із кременю; кам'яного посуду; бойо­вих сокир-молотів. У ранні та середні віки в Ук­раїні виникають найперші майстерні для виго­товлення кам'яних виробів, в яких використо­вували місцеві камені: кварцити, пісковики, пі­рофіліти, вапняки, граніти.

На карті історії гірничорудної справи відоб­ражено основні етапи та пам'ятки кам'яних розробок, металевих і керамічних виробів, від­криття та освоєння головних рудних районів і родовищ. Наприклад, початок видобутку вугіл­ля в Донбасі припадає на 1722 рік, а залізних руд у Кривбасі - на 1803-й, перший видобуток нафти з колодязів Бориславського району за­фіксовано у 1792 році. Цікаво, що перші відо­мості про видобуток золота в Карпатах сак­сонцями були ще у XII столітті, а відкриття першого в Україні Мужіївського золотополіметалічного рудника відбулося 12 березня 1999 року, перший злиток золота вагою 5,7 кілогра­ма з цього родовища отримано 28 вересня 1999-го.

Територія України багата на різноманітні виняткові геологічні явища та унікальні рудні об'єкти, які мають загальносвітове значення. Вони позначені на карті геологічних пам'яток та ексклюзивів.

У Придніпров'ї зафіксовано релікти найдав­нішої на Євро-Азіатському континенті докем­брійської земної кори віком 3650 млн. років.

До унікальних та особливих рудних об'єктів віднесено, наприклад, такі:

Криворізький залізорудний басейн, що є одним із найбільших і добре вивчених докем­брійських залізорудних районів світу. З почат­ку експлуатації у Кривбасі було видобуто по­над 6 млрд. тонн залізних руд;

Нікопольський марганцеворудний ба­сейн, який є найбільшим у світі; за запасами та видобутком руди він посідає перше місце у сві­ті (наприклад, у 1991 році тут було вироблено 6,62 млн. тонн марганцевого концентрату);

Іршанський титанорудний район Ущ - найбільше в Європі джерело титанових руд;

Донецький кам'яновугільний басейн, який є складовою частиною найбільшої на Європейському континенті рифтогенної структури, де потужність осадочних товщ ся­гає 22 кілометри. Від початку експлуатації тут видобуто понад 8 млрд. тонн вугілля, а запа­си, що залишилися, становлять понад 90 млрд. тонн. (Варто зазначити, що Донбас ще на початку століття був визнаний одним із перших світових еталонів геологічної вивче­ності.);

Пержанське родовище берилію у зв'язку з наявністю дуже рідкісного мінералу - ген-тгельвіну є поки що єдиним у світі унікальним родовищем такого типу;

родовища літію Ущ - найбільші в Європі і можуть стати новим потужним джерелом пос­тачання цінної комплексної сировини і для єв­ропейських країн, і для інших держав світу;

справжніми перлинами України та світу є топази та моріони Волині, бурштини Полісся, неперевершена палітра декоративних каме­нів Ущ.

На карті показано також унікальні родовища, найвизначніші гірничі виробки, наприклад: Шебелинське газове родовище, що є найбіль­шим в Україні (його запаси газу сягали 650 млрд./м3); нафтогазова свердловина Шевченкова-І у Карпатах, глибиною 7520 метрів; Криворізька надглибока свердловина у Кривбасі -5432 метри; найглибші шахти у Кривбасі - 1515 метрів, Донбасі - 1460 метрів; найглибший в Європі нафтовий поклад у Карпатах - в інтерва­лі глибин 5700-5800 метрів тощо. До цього можна додати еталонні розрізи венду в Придністров»ї, карбону в Донбасі, неповторні Канів­ські дислокації, Товтрові гряди, грейзенові вул­кани Керченсько-Таманської провінції, унікаль­ні печери, знахідки нових мінералів і т. п.

Усі ці виняткові геологічні явища мають всесвітнє значення, і з метою широкого при­вернення до них уваги вчених, фахівців та лю­бителів природи і каменю пропонується роз­виток нового виду міжнародного туризму - геотуризму. Розроблено 12 основних геологіч­них маршрутів у різних регіонах України, які вже зацікавили багатьох фахівців світу.

Треба зазначити, що Україна - унікальний геологічний регіон світу, формування якого відбувалося протягом понад 3,7 млрд. років. її територія характеризується великою різнома­нітністю геотектонічних структур та геодинамічних умов їх розвитку, різмаїттям геологіч­них та рудних формацій. Серед геоструктур-них зон земної кори виділяють Східно-Європейську платформу, молоду Скіфську плиту, складчасті області Донбасу, Карпат і Криму. Формування цих структур відбувалося впро­довж величезного вікового діапазону: від до­кембрію до кайнозою.

Україну можна вважати своєрідним геоло­гічним центром Європи. На її території схо­дяться основні геологічні структури Європей­ського континенту: Східно- та Західно-Європейська і Центрально-Євразійська платформи; структури Тетіса; Альпійсько-Карпатська та Кримсько-Кавказька складчасті системи. В Ук­раїні розміщується також і географічний центр Європи - поблизу міста Рахів (тут вста­новлено відповідний знак).

Займаючи площу в 603,7 тис. км2 (0,4 відсот­ка світової суші), Україна виробляє близько 5 відсотків світової мінеральної сировини та продуктів її переробки, в тому числі 20 відсот­ків марганцевих та 10 відсотків залізних руд, З відсотки вугілля. У надрах країни вивчено близько 8 тис. родовищ (90 видів мінеральної сировини). За останні роки виявлено промис­лові родовища золота, рідкісних металів, ура­ну, титану, міді.

Багато родовищ є об'єктами взаємовигідно­го міжнародного співробітництва та інвести­ційних вкладень, це насамперед золото, рідкіс­ні та кольорові метали, а також залізні, марган­цеві, уранові руди, каоліни, глини, мінеральні води та інше.

Отже, матеріали атласу дають повне уявлен­ня про історію розвитку, геологічну будову, природні ресурси та екологічний стан терито­рії України. Вони є основою для створення і реалізації регіональних технічних та екологіч­них проектів, багатопрофільного будівництва, енергозабезпечення, водопостачання, сіль­ськогосподарського виробництва, запобіган­ня природним і техногенним катастрофам, охорони здоров'я населення.

Атлас «Геологія і корисні копалини України» підбиває підсумки геологічних досліджень країни за XX століття, що забезпечує необхідні умови для подальшого розвитку геологічної галузі в III тисячолітті та успадкування нагро­мадженого досвіду новими поколіннями гео­логів. Він являє собою універсальну основу для входження у світову геоінформаційну систему, а також є енциклопедичним навчальним по- і сібником для студентів та аспірантів, путівни- і ком для входження міжнародних наукових, ділових та фінансових кіл в наукове та ділове співробітництво з Україною.

Це - повага до минулого, надія сьогодення та естафета в майбутнє.

Редколегія та авторський колектив щиро вдячні всім геологічним організаціям України і фахівцям, які брали участь у складанні атласу, надали великий геологічний матеріал та спри­яли його виданню. Велика шана групі картог­рафів на чолі з Катериною Назарівною Колейчук. Завдячуючи їх золотим рукам з'являлися перші карти, які потім лягай в основу елек­тронної верстки. Особливу подяку виказуємо всім меценатам та спонсорам. Дякуючи їх до­помозі та підтримці у світ вишли дві чудові праці: українська та англійська версії атласу «Геологія і корисні копалини України».

Ще раз хочемо відзначити всіх учасників проекту «Атлас»:

Національна академія наук України, Мініс­терство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство освіти і на­уки України, TOB УІЦПТ «Геос-ХХІ сторіччя».

Головні спонсори: Індустріальний Союз Донбасу - президент Сергій Тарута; «Northland Power Inc.» (Канада) - президент Джеймс Те-мертей.

Спонсорська підтримка: «CCI Holding Limi­ted» (Австралія) - віце-директор Джон Кенейн; «CCI Ukraine Limited» (Австралія) - генераль­ний директор Віктор Журавльов; «Aurora Paci­fic» (Канада) - президент Вальтер Штундер; «MFS - Invest» Ukraine - президент Олександр Притика, генеральний директор Анатолій Вадясов.

У подальшому передбачається створення електронної версії атласу у супроводі з автома­тизованою базою даних з геології, екології та мінеральних ресурсів України.

Леонід ГАЛЕЦЬКИЙ, Наталія ЧЕРНІЄНКО.

Інститут геологічних наук HAH України.

Київ