Neolycaena rhymnus (Eversmann, 1832)
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина—Синявці (Lycaenidae). Єдиний представник великого центрально-азіатського роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Неоцінений.
Ареал виду та його поширення в Україні
Пд.-сх. райони Сх.-Європейської рівнини, Пд. Урал та частково Казахстан. В Україні зустрічається у сх. частинах Лісостепу та Степу. Дані щодо розповсюдження виду у Вінницькій обл. сумнівні, потребують підтвердження. Локальний.
Чисельність і причини її зміни
У деяких популяціях численний. У пік льоту кількість імаго на окремих ділянках цілинного Степу становить до 1000-5000 особин на 1 га; звичайна чисельність метеликів — 20100 особин на 1 га. Причини зменшення чисельності: ймовірно, руйнування місць перебування виду (розорювання та заліснення степу), випалювання трави.
Особливості біології та наукове значення
Зустрічається на ділянках кам'янистих степів та рідколісь із заростями карагани кущової, особливо на схилах річкових терас та ярів.
Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів триває з другої половини травня до середини (іноді до кінця) червня. Самка відкладає яйця по одному на молоді стебла карагани кущової — єдиної кормової рослини гусені в Україні. Заляльковування відбувається на гілках карагани.
Морфологічні ознаки
Розмах крил — 22-26 мм. Статевим диморфізм невиражений. Крила зверху темно-бурі, без малюнка. Низ крил також темно-бурий, але більш світлий з дуже характерним малюнком з білих плямочок, більш розвинутим на задніх крилах, які мають також більш-менш розвинену коричнево-руду перев'язку вздовж зовнішнього краю крила.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесений до червоної книги МСОП та Червоної книги денних метеликів Європи. Як компонент біоценозу охороняється в Українському степовому та Луганському ПЗ. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях з високою чисельністю виду з метою збереження характерних для метелика біо-топів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
Його називають «Каньйоном Диявола»
Актовський каньйон – це унікальне місце, де ансамбль стрімких скель і гранітних валунів поєднується зі світом рослин. Його називають «Каньйон...