чт.12142017

Last updateT3_DATE_FORMAT_LASTUPDATE

СЛІПАК ПІЩАНИЙ

СЛІПАК ПІЩАНИЙ

Spalax arenarius Reshetnik, 1939

Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). В роді 6 видів. Один з 4-х видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Неоцінений.

Ареал виду і його поширення в Україні.

Ендемік Нижньодніпровських арен. Займає незалісену та неорану частку арен та міжа-рені простори. Місця перебування: піщаний лісостеп, луки, пасовища, перелогові землі, іноді солончаки на межі арен з приморським  степом.

Чисельність і причини її зміни

Близько 100 тис. особин, у т. ч. у Чорноморському БЗ 7-9 тис. (середня щільність населення складає 0,3 особини на 1 га, в біотопах, яким сліпаки надають перевагу, — до 1 особини на 1 га). За 20 років значних змін щільності населення цього виду не спостерігалося. Причини зміни чисельності: господарське освоєння Нижньодніпровських пісків.

Особливості біології та наукове значення

Високоспеціалізований землерий. Веде виключно підземний спосіб життя. Підземні кормові ходи розташовані на глибині від 25 (піски) до 60 (луки) см. Площа індивідуальних ділянок перевищує 80 м2. Риюча активність залежить від кормової бази та сезону року.

Взимку один сліпак робить в середньому не більш 3 викидів за добу, влітку цей показник зростає до 8-9 викидів за добу. Живиться підземними (зрідка надземними) частинами рослин, надає перевагу цибулевим. На зиму робить запаси їжи. Статевозрілим стає на

2- му році життя. Самка раз на рік народжує 3- 4 малят. Лактація 1-1,5 місяця. У травні-червні молодь переходить до самостійного життя. Вороги: лисиця, тхір, куниця. Індикатор незайманих або мало порушених піщаних степів.

Морфологічні ознаки

Загалом схожий з іншими видами роду (редуковані очі, вушниці і хвіст), і за краніологічними ознаками найбільш близький до Spalax giganteus. Довжина тіла — до 28 см, ступні — до 3 см. Забарвлення світло-сіре, черево по кольору не відрізняється від спини.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Вид був занесений до двох видань ЧКУ, за останнім зведенням МСОП має категорію EN. Охороняється на лісостепових ділянках Чорноморського БЗ. Треба запобігти розорювання залишку земель Нижньодніпровських арен, які ще не трансформовані, насамперед, Козачелагерської та Челбаської арен.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Утримання в неволі дуже складне і ефективне тільки при створенні умов, наближених до природних, з можливістю рийної діяльності і постійного перебування тварин під землею.

Господарське та комерційне значення

Не має.

Основні джерела інформації

Топачевский, 1969; Громов, Ербаева, 1995; Селю-нина, 2003.

Україна туристична

загрузка...

загрузка...