пт.01202017

Last updateT3_DATE_FORMAT_LASTUPDATE

Статті

Відома у всьому православному світі Свято-Успенська Почаївська лавра

За 20 км від міста Кременця, по трасі Кременець-Львів, знаходиться відома у всьому православному світі Свято-Успенська Почаївська лавра. її заснування за традицією відносять до XIII ст., коли після навали хана Батия на Київ печерські ченці потягнулись на Волинь. Поселившись тут, назвали це місце Почаєвом, в пам'ять про річку Почайну, на якій князь Володимир в 988 р. почав хрещення Русі. Тоді ж, у 1240 р., відбулося чудо появи Божої Матері у вогняному стовпі. Сьогодні про цю подію нам нагадує цілюще джерело, яке почало витікати із скелі після того, як Богородиця на мить доторкнулась до неї стопою.

Детальніше...

Ланівці вперше згадані 1444 р.

Ланівці вперше згадані 1444 р., коли король Казимир Ягелончик надав це поселення разом із кількома довколишніми селами кременецькому дідичеві Пашкові Яловицькому. Герб Яловецьких вирізнявся з-поміж інших типових родових знаків волинської шляхти тим, що нагадував один із різновидів відомого герба давньоруських князів. Це - опущений вістрям донизу двозубець, верхівку якого увінчує хрест.

Детальніше...

Історія Шумська, який розкинувся на правому березі річки Вілії посеред родючих та багатих земель, сягає в глибоку давнину

Історія Шумська, який розкинувся на правому березі річки Вілії посеред родючих та багатих земель, сягає в глибоку давнину. Він належить до найдавніших міст Волині разом із Кременцем та Данилівградом. Сліди проживання людей на цій території сягають 40-30 тисяч років до нашої ери. Пізніше, в часи черняхівської культури (ІІ-І\/ ст.), тут було поселення, а потім давньоруське городище і курганний некрополь.

Детальніше...

Волочище

З давніх-давен через цю місцевість проходив торговий шлях, що перетинав річку Збруч, на обох берегах якої виникло два поселення з однаковою назвою Волочище. Перша писемна згадка про одне із них (Волочище), розташоване на правому березі ріки, зустрічається в акті від 9 липня 1463 року про поділ „Отчини своєї", коли воно дісталося князю В. Збаразькому. Пізніше поселення перейшло за грамотою короля Сигізмунда І, маршалку Волинської землі, князю Костянтину Івановичу Острозькому. Від князів Острозьких через деякий час воно знову переходить до володінь князів Збаразьких. В описі Кременецького замку за 1545 р. сказано, між іншим, що міщани крем'янецькі скаржилися складачам опису про незвичні побори, вказуючи при цьому, що у Збаражі, Волочиськах і Жигівцях князь Михайло Збаразький з матір'ю „від воза по два гроші беруть".

Детальніше...

Медобори мають значний вплив на клімат Тернопільщини

Саме у Гусятинському районі нашої області знаходиться значна частина державного заповідника „Медобори". Його центр розміщений у Гримайлові - батьківщині відомого фізика Івана Пулюя.

 

Медобори мають значний вплив на клімат Тернопільщини. Флора заповідника налічує до 800 видів рослин, з яких 120 є регіонально рідкісними, а 30 занесено до Червоної книги України.

Детальніше...

Микулинці

Якщо мандрувати далі на південь від Тернополя, у Микулинцях, туристи мають змогу відвідати Троїцький костьол і монастир (1761-1779 рр.) та палацовий комплекс 60-х рр. XVIII ст. із дендропарком, збудовані у стилі бароко (арх. А. Мошинський) на кошти Людвіки Мнішек з Потоцьких.

Детальніше...

Село Зарваниця на Тернопільщині славиться чудотворною іконою Матері Божої

У Теребовлянському районі є ще один духовний християнський центр області - Зарваниця. Село Зарваниця на Тернопільщині славиться чудотворною іконою Матері Божої, яка у сні з'явилась монахові, що в 1240 р. втік із Києва після його зруйнування монголами. Ця ікона зберігається у місцевій парафіяльній церкві Пресвятої Трійці і належить до найдавніших в Україні. ЇЇ виникнення сягає у 13-14 ст. Місцина над річкою Стрипою стала надійним прилистком християнства під час лиховісного смерчу монголів на терени Русі-України. В 1867 році папа Пій IX коронував ікону і надав Зарваниці відпустового значення.

Детальніше...

За 12 кілометрів від Бучача, на берегах річки Вільховець, розташоване село Язлівець

За 12 кілометрів від Бучача, на берегах річки Вільховець, розташоване село Язлівець (за радянських часів - Яблунівка). Територія сучасного села була заселена уже в ІУ-ІІІ столітті до нашої ери, про що свідчать виявлені тут поселення трипільської культури.

Детальніше...

Перша писемна згадка про Монастириську датована 1454 роком

Це місто є останнім районним центром області по дорозі на Івано-Франківськ.

 

За переказами ця назва походить від того, що на південному заході від поселення, над річкою існував монастир. Люди, які селилися навколо ставали залежними від нього - монастирськими. У XIII столітті монастир був зруйнований, але наймення поселення залишилося. На місці монастиря постав замок,а згодом палац. їх сліди не збереглися, узгір'я заросло сосновим лісом.

Детальніше...

Селище Коропець

Недалеко від міста Монастириська, в гирлі річки Золота Липа, можна розпочинати водні маршрути по Дністру. Пропливши біля сіл Вістря, Горигляди та Перевіз потрапляємо до села Коропець. Хоча можливо потрапити і автошляхівкою із Бучача (18 кілометрів, краща дорога ніж від Монастириська - 21 кілометр). Це один із мальовничих куточків природи Тернопільщини. Але, як і багато інших, бажає ліпшого стану.

Детальніше...

Місто Чортків

На південь від Тернополя за 76 км, в мальовничій долині річки Серету лежить Чортків. Перша писемна згадка -1522 рік: тоді місто отримало магдебурзьке право. На карті Казимира Великого місто було показане як Чортковиці, а офіційний дозвіл на перейменування в Чортків дав король Сигізмунд III. Назва походить від імені його власника - Єжи Чартковського, вихідця із поселення Чартек у Серадському воєводстві.

Детальніше...

Зборів відомий завдяки битві, що відбулася 1649 року

Зборів відомий завдяки битві, що відбулася 15 і 16 серпня 1649 року і була однією з головних битв військ Богдана Хмельницького з польською армією короля Яна II Казимира. Частина сил поляків під час Збаразької облоги потрапила у скрутне становище. їм на допомогу із- під Любліна поспішив король із 30-ти тисячним військом. Хмельницький із своїми військами вирушив із-під Збаража. Татари, будучи союзниками Хмельницького, раптово атакували ворога під час переправи через Стрипу, північніше села Метенова.

Поляки зазнали значних втрат. Розпочалася облога укріплень поляків. Під час битви загинуло понад 7 тисяч поляків, 3,5 тисячі татар і 4 тисячі козаків.

Детальніше...

Козова елище, яке розкинулось по обидва береги річки Стрипи

Сьогодні Козова - районний центр за 35 км від Тернополя, селище міського типу, яке розкинулось по обидва береги річки Стрипи.

Вперше згадується у 1410 р. як власність Богдана Скарбка.

На початку XVI ст. це село належало магнатам Потоцьким, які збудували тут замок, що мав обороняти їхні володіння і населення від нападів татар та турків. Спустошливі напади 1515, 1575, 1589,1621,1626 рр. довели до того, що 1635 р. в ньому налічувалось лише 38 селянських господарств.

Детальніше...

Містечко Бережани розташоване на берегах річки Золота Липа

Містечко Бережани (населення біля 18 тисяч чоловік) розташоване на берегах річки Золота Липа. Захоплює кожного, хто хоча б раз пройшовся його вуличками. Назва місцевості вперше зустрічається в історичних документах 1375 р. як давньоруське поселення. В 1530 році польський король передає Бережани могутній родині Сенявських з одночасним наданням поселенню статусу міста і магдебурзького права. Майже 200 років Сенявські визначали архітектурне обличчя міста і його історію. У зведеному для оборони Бережан Миколаєм Сенявським ренесансовому замку (що донедавна перебував у цілковитій руїні), сьогодні проводяться реставраційні роботи. Замок було збудовано в 1554 році посеред боліт і розливів річки. Опорою для його фундаменту служило безліч дубових паль, вбитих у землю.

Детальніше...

Підгайці

Підгайці згадуються в історичних джерелах як королівське село, яке 1414 р. викупив Миколай Цесельський у Міхала Бучацького. Починаючи від 1463 р. цей населений пункт згадується уже як місто.

 

Найбільшим українським шляхетським родом на початку XV ст„ якому належали Підгайці, був рід Княгницьких. З 1438 до 1534 року Підгайці залишались у володінні Бучацьких, до яких вони перейшли через посаг Ельжбети Княгницької. Син Міхала Бучацького, Якуб, який після смерті батька став дідичем Підгайців, все своє життя присвятив економічному розвитку містечка. Він переніс цілком знищений внаслідок набігів татар населений пункт на протилежний бік потоку, що вливається у річку Коропець. Однак по його смерті Підгайцями недовгий час опікувався його наймолодший син, теж Якуб, який обрав духовну кар'єру і згодом продав Підгайці коронному мечнику королеви Бони Вольському за 10000 флоринтів. Найбільшою заслугою Вольського у справі подальшого розвитку міста стало отримання 19 липня 1539 року магдебурзького права.

Детальніше...

Місто Борщів відоме із 1456 року

Місто Борщів відоме із 1456 року. Тоді він був приватновласницьким містом. У XVI - першій половині XVIII ст. ним володіли шляхтичі Дідинські, згодом - Садовський. У XVII ст. для захисту від набігів турків та татар було споруджено замок. До нашого часу від замку нічого не збереглося. Але велика кількість підвалів і підземних ходів свідчить про значні розміри і високу обороноз-датність замку. Протягом 27 років (1672-1699) місто перебувало під владою Туреччини.

Детальніше...

Україна туристична

загрузка...

3 ПРОСТЫХ ШАГА К ВОССТАНОВЛЕНИЮ ВАШИХ ВОЛОС!

Полноценный курс на 4 недели

загрузка...