«Ластівчине гніздо» святкує сторіччя
Палац-замок «Ластівчине гніздо» святкує сторічний ювілей.
Вчора на оглядовому майданчику санаторію «Парус» (селище Гаспра) відбулося урочисте захід, присвячений сторіччю палацу.
1912 року на тісному майданчику Лимен-бурун було збудовано замок в готичному стилі. Замок розташований на 40-метровій скелі Ай-Тодорського мису в смт Гаспра.
Будова нагадує середньовічний лицарський замок. Ластівчине гніздо є своєрідною емблемою Південного берега Криму.
Палац-замок являється пам'ятком архітектури та історії.
Другим господарем цієї дачі став придворний лікар А. К. Тобін. Про нього також залишилося дуже мало відомостей. Після його смерті будиночком якийсь час володіла вдова, яка незабаром продала ділянку московській купчисі Рахманіной. Вона знесла стару будівлю, і незабаром з'явився дерев'яний замок, якому вона дала назву «Ластівчине гніздо».
Свій нинішній вигляд «Ластівчине гніздо» отримало завдяки нафтовому промисловцеві, баронові Штейнгелю. Він займався бакинською нафтою, а відпочивати йому подобалося в Криму. Німецьке бачення «Ластівчиного гнізда» сильно нагадувало середньовічні замки батьківщини барона. Він придбав на скелі Аврори дачну ділянку і вирішив побудувати там романтичний замок, що нагадує середньовічні споруди на берегах Рейну. Проект нового будинку було замовлено інженерові та скульпторові Леоніду Шервуду.
Вже 1912 року на тісному майданчику Лимен-бурун стояв оригінальний готичний замок. Задумана архітектором ступінчаста композиція виходила з малих розмірів ділянки.
Будівля 12-метрової висоти розташовувалася на фундаменті 10 на 20 метрів. Внутрішній устрій мав такий вигляд: передпокій, вітальня, сходи і дві спальні послідовно розташовувалися в двоповерховій башті, яка підносилася над скелею, поряд, на краю на шматочку землі, що залишився, був сад, але через 15 років землетрус обрушив цю частину у воду.
На початку Першої світової війни нові власники замку відкрили тут ресторан. Але незабаром заклад закрився.
1927 року Ластівчине гніздо майже знищено під час сильного землетрусу. Були два поштовхи серед ночі. Перший — слабкий, примусив людей вийти з будинків, що допомогло уникнути багатьох жертв. Другий поштовх був магнітудою дев'ять балів. Саме «гніздо» витримало, але постраждала скеля-фундамент. Глибока коса тріщина пройшла від її верхнього майданчика до середини, так що замок міг у будь-який момент впасти в море. Частина опорної скелі обвалилася в море, і оглядовий майданчик нависнув над прірвою. Сама будівля майже не постраждала, якщо не рахувати зірваних шпилів і відірваного шматка скелі під нижнім балконом. Проте в стінах з'явилися тріщини, тому стан палацу визнали аварійним, закривши доступ у нього на невизначений термін.
Тільки у 1967-68 роках, через сорок років після землетрусу, було проведено ремонтні роботи, не розбираючи стін. Керував операцією архітектор І. Г. Татієв. Відновлювальні роботи було скеровано на зміцнення фундаменту, часткової видозміни фасаду і внутрішніх приміщень.
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
Фортеця Меджибіж одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України
Меджибізький замок – легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі...