ЗОЛОТОТИСЯЧНИК МАЛИЙ

Centaurium erythraea, синоніми: С. umbellatum, С. minus — дворічна трав'яниста гола рослина родини тирличевих. Стебло пряме, чотиригранне, 15—30 см заввишки, у верхній частині вилчасто розгалужене. Листки супротивні, цілокраї; нижні — зібрані приземною розеткою, тупі, з п'ятьма жилками, до 5 см завдовжки і 2,5 см завширшки, стеблові — напівстеблообгортні, довгасто-овальні або лінійно-ланцетні. Квітки правильні двостатеві, зібрані у верхній частині стебла щитковидною волоттю; віночок рожевий, з тонкою циліндричною трубочкою і п'ятироздільним відгином. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення

Росте на сухих луках, лісових галявинах, узліссях і степових схилах по всій території України.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Centaurii), яку збирають на початку цвітіння рослини. Зрізані під приземною розеткою листків стебла сушать у провітрюваному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Сухої сировини виходить 25—26 % . Строк придатності — 2 роки. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад

Трава золототисячника малого містить 0,6—1 % алкалоїдів (переважно генціанін), гіркі глікозиди (еритаурин, еритроцентаурин та інші), флавоноїди (апіїн, лютеолін, космозеїн, апігенін, скутеляреїн, рутин, астрагалін, кверцимеритрин, кемпферол, кверцетин, хризоеріол та інші), тритерпеноїди (переважно олеанолова кислота), фітостерини та ефірну олію. У свіжій траві є аскорбінова кислота й каротиноїди, але при сушінні вони майже повністю руйнуються.

Фармакологічні властивості і використання

Золототисячник малий стимулює секрецію залоз травного тракту, підвищує жовчовиділення, посилює перистальтику кишок і скорочення м'язів матки, виявляє протизапальну, болетамувальну, слабку проносну і глистогінну дію. У науковій медицині золототисячник використовують як гіркоту для збудження апетиту, покращення травлення й посилення перистальтики кишок. Настій трави золототисячника виявляє терапевтичну активність при гіпацидному гастриті, деяких диспепсіях, метеоризмі, захворюваннях печінки, жовчного міхура й нирок та при глистах. В акушерсько-гінекологічній практиці препарати золототисячника призначають для прискорення скорочення матки в післяпологовий період, для зупинки маткової кровотечі після аборту, при запальних захворюваннях жіночих статевих органів. Настойку трави на прованській олії використовують, для лікування виразки гомілки (Ulcus cruris). Золототисячник використовують як народний засіб при зниженому апетиті, розладі травлення, особливо при підвищеній кислотності шлункового соку, печії, метеоризмі, шлунковій кровотечі та при хворобах печінки, жовчних шляхів і нирок, при геморої, туберкульозі легень і периферичних лімфатичних вузлів, цукровому діабеті й хворобах шкіри, проти алкоголізму, для поновлення сил після захворювань з тривалим тяжким гарячковим станом та при грипі. Трава золототисячника входить до складу апетитних чаїв, шлункових чаїв та гіркої настойки, для виготовлення якої беруть 60 частин трави 3. м., 60 частин листя бобівника трилистого, 30 частин кореневища аіру тростинового, 30 частин трави полину гіркого, 15 частин шкірки з плодів мандарина і 40 % спирт у такій кількості, щоб можна було виготовити 1 л настойки.