На початку 11 ст. тут чернігівський князь Мстислав Володимирович (1024–1036) заклав двірдитинець як фортецю, оточивши його з Півночі і Захду глибокими ровами та високими земляними валами з городнями. Цілком ймовірно, що після розгрому Чернігова ордами Батия в 1239 на території Дитинця велися будівельні роботи для захисту від спустошливих татарських нападів. Особливо великих руйнувань зазнав Чернігів від кримських татар 1482 і 1493. На початку 16 ст., після включення Чернігова разом з Чернігово-Сіверською землею до складу Російської держави (1503), місто стало прикордонним. Для прикриття рос. кордонів від Литви і Польщі у середині 16 ст. на виступаючому в бік річки мисі Дитинця збудовано замок, влаштовано підземний хід до річки. Із спорудженням замку змінюється й планування території Дитинця. Вулиця від Північної (Погорілої) брами до замку стає головною. Вздовж неї споруджуються адміністративні будинки, а також казарми, артилерійський двір, де, як гадають, відлито більшість чавунних гармат Валу.
Біля його підніжжя, можливо, тоді ж виникли прямокутні квартали Московської слобідки, де жили солдати гарнізону.
Після Народновизвольної війни 1648–1654 фортеця стала адміністративно-політичним центром Чернігівського полку, зберігаючи водночас і значення фортеці, на озброєнні якої було багато чавунних і бронзових гармат. У 90-х pp. 17 ст. в південно-східній частині Дитинця споруджено будинок полковника Якова Лизогуба. У 18 ст. фортеця, залишаючись адміністративно-політичним та культурно-освітнім центром, забудовується новими монументальними спорудами. Композиційною домінантою серед них став Чернігівський колегіум з дзвіницею (1700–1702). План Чернігівської фортеці, складений інженером Д. де Боскетом, дозволяє припускати, що водночас з розбивкою кварталів і забудовою Московської слобідки було здійснено перше регулярне планування кол. Дитинця з урахуванням напряму давніх головних магістралей, Погорілих і Любецьких воріт.
Після того, як кордони Російської держави відсунулися на Захід, потреба в фортеці відпала і 1799 її ліквідовано. Проте укріплення фортеці ще кілька років залишалися. Напочатку 19 ст. за новим планом забудови міста фортечні вали частково були розко-пані і на їхньому місці розбитий бульвар. Для його прикраси 1896 на привезені з Києва лафети встановлено 4 гармати, що лежали на валу (їх у 40–50-х pp. 19 ст. бачили М. А. Маркевич і Т. Г. Шевченко). Коли було встановлено ще 8 гармат і де вони зберігалися –невідомо, розташовані вони в південно-західній частині сучасного Центрального парку культури і відпочинку ім. М. М. Коцюбинського на краю кол. Валу.
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
В Україні знаходиться найбільший у світі штучний ліс
Штучний ліс було висаджено на Херсонщині аби зупинити пустелю Олешківські піски (до слова теж найбільшу Європі)
Найстаріший з діючих мостів України було збудовано ще в ХІІІ ст.
Найдавніший міст України знаходиться у м. Феодосії. Його збудували генуезці ще в ХІІІ ст. Міст функціонує ще й сьогодні. Його довжина становить 10 м.