В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують «Спасову бороду».
Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».
Раніше до Другого Спаса українці не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія. З Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки.
За народними прикметами, Другий Спас означає настання осені і перетворення природи. Ночі стають темнішими і довшими. Починається перша сівба озимих.
І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня).
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа.
Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують «Спасову бороду».
До церкви несли святити квіти, мак. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся». На Спас поминають померлих.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Другий Спас — це день поминання померлих. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні: (перший — у Страсний Четвер, другий — на Зелені Свята).
Українське лікувальне озеро Кунігунда ніколи не замерзає і дозволяє відчути невагомість
Озеро Кунігунда - це соляне озеро, концентрація солі в якому досягає 146-150 %, а вода в цих місцях має підвищену концентрацією брому. Кунігунда...
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Відкриваємо Україну. Печера Кришталева - одна з найбільших печер України
Кришталева печера (Кривченська) - карстова печера в гіпсах. Знаходиться в селі Кривчому (Тернопільська область). Одна з найбільших печер в Україні.