СКЕЛІ ДОВБУША

Місце знаходження Скель Довбуша - урочище Бубншде. З цим урочищем пов'язана давня легенда: під час нападу ворогів одна з тутешніх дівчат побігла до скель, і важкі громади зімкнулися над нею. Додому втікачка так і не повернулася, проте всякий раз при появі ворогів дівчина з'являлася на вершині скелі і била в бубен, попереджаючи односельців про небезпеку.

Йти до Бубнища непросто, але прогулянка того варто - є дивовижної краси пейзажі, є криниця з чистою водою, є й гостинна колиба. Начебто і знаєш, що повинен побачити, проте перший же кам'яний гігант виникає якось несподівано.Самотня скеля близько сімдесяти метрів в діаметрі підносить свою вершину на тридцятиметрову висоту. Тут її звуть Пустельник ("Самітнік"). Легенда свідчить, що саме під цим каменем Олекса Довбуш заховав свої скарби. Ну, в такому випадку за їх збереження можна абсолютно не хвилюватися.

Основний масив скель розташований трохи далі. Вони утворюють значний півколо, що охоплює з півночі і сходу площу більше гектара. Стіна скель, наїжачились вершинами, здіймається на висоту до сорока метрів. У кожної вершини є ім'я. А у всіх скель разом - солідна "біографія". Історики припускають, що в дохристиянські часи тут розташовувалося язичницьке капище, де люди ховалися від ворожих навал. Археологи встановили, що в XII-XIII століттях тут існувала потужна фортеця. Можливо, за часів Данила Галицького існувала ціла фортифікаційна лінія подібних фортець, яка захищала кордони князівства з боку Угорщини. Там, де півколо скель розімкнений, фортеця захищав вал шестиметрової висоти і рів глибиною в п'ять метрів. Залишки цих значних земляних споруд можна бачити і сьогодні.

Є в Скелях Довбуша та криниця шестиметрової глибини. Проте дослідники поки не прийшли до одностайної думки: можливо, зараз колодязь зруйновано, і тому води в ньому немає, а, може, води не було спочатку, а поглиблення в скелях використовувалося як тюремна яма. У будь-якому випадку для створення цього об'єкта нашими предками було витрачено чимало праці. Пізніше в трьох рукотворних печерах Скель Довбуша був монастир, а в XVII столітті тут дійсно ховалися ватаги опришків.

Сьогодні Скелі Довбуша - ботаніко-геоморфологічний заказник, пам'ятка природи. Стрімкі скелі дуже популярні серед альпіністів. Втім, є серед каменів-гігантів і такі, піднятися на які можливо і без спеціальної підготовки. Зверху відкривається приголомшливий вид на далекі гори. А біля підніжжя можна покататися на сумирних карпатських кониках. А після - повечеряти в колибі.Вареники з лісовими ягодами тут просто чудові!