БЕРДА

Берда бере початок з балки в районі Приазовської височини, складеної з кристалічних порід, які виступають на поверхню. Її довжина - 141 км. У верхів'ї річка тече із заходу на схід, а після впадіння Каратиш поступово повертає на південь і зберігає цей напрямок до гирла. У долині верхньої течії Берди є заболочені місця, зарослі очеретом. Ширина русла не перевищує 10 м, перекати зустрічаються рідко.

В руслі середньої течії перекати більш часті. Вони усипані галькою та камінням різних розмірів і чергуються з широкими плесами, що мають піщане, а частіше - мулисте дно. Ширина русла іноді досягає майже 25 м, а глибини на плесах перевищують З м. У нижній ділянці течія річки сповільнюється, її долина розширюється до 2,5 км. Берда вливає свої води в Солодкий лиман. У літній час не пересихає, так як в її харчуванні велику роль відіграють струмки, розташовані переважно в середній течії.

На Берді вище с. Осипенко споруджено Бердянське водосховище. Його довжина - близько 18 км, ширина - 200 - 600 м, середня глибина - 5, найбільша - 12 м, площа - близько 700 га. У верхній ділянці водосховища спостерігається течія, воно слабшає в середньому і зникає в приплотинній ділянці. У середній ділянці правий берег місцями скелястий, в нижньому - обидва берега скелясті. Прибережна рослинність рясно розвивається в верхній ділянці, менше - в середньому, а в нижньому - відсутня.

У верхів'ї Берди найбільш численні плотва, рибець, уклея, вівсянка і щиповка, в середній течії - також головень, шемая, карась, сазан і бички. В нижній течії, крім зазначених вище, зустрічаються тарань, краснопірка і піскар. На цій ділянці рідше зустрічаються в’язь, бистрянка, лин, судак і окунь і зовсім рідко - лящ, білоглазка, синець, сом і деякі інші.