В'ЯЗЬ

В'ЯЗЬ. Leuciscus idus (L.). У в'язя, на відміну від головня, тіло вище, але тонше, луска дрібніша, спинний та підхвостовий плавці усічені, забарвлення тіла трохи темніше, а плавці яскравіші: спинний та підхвостовий темно-червоні, решт«і червоні.

В'язь водиться в тих місцях, де головень не зустрічається Він живе в тихих заводях річок, в озерах і заплавних ВОДОІ мах, серед заростей водяних рослин, кущів, біля гирл річок та струмків. З настанням сутінок виходить на мілкі ділянки.

Молодь в'язя тримається табунами. Дорослі риби гурту ються в табуни тільки в період розмноження. Нерестяться вони на четвертому році життя, проте основна маса досягаї статевої зрілості пізніше.

В'язь нереститься при температурі води від 5° до 10— 15°. Нерест триває не більше одного-двох тижнів. На нерестовищах швидкість води досягає 0,5—0,2 м/ с. Ікру самки відкладають на корені й стебла торішньої рослинності на глибині

р до 0,8 м за один прийом. Незадовго до нересту діаметр ікринок коливається в межах 1,3—2,0 мм, а маса — в межах 1,3—2,24 мг. Плодючість самок довжиною 24—41 см становить 39—173 тис. ікринок. Вона закономірно підвищується із збільшенням розмірів самок, проте і в тих з них, які мають близькі розміри, плодючість значно коливається.

У Кременчуцькому водосховищі в'язь росте досить інтенсивно. У трирічному віці довжина його в середньому досягає близько 19 см і маса — понад 200 г. Ці показники в особин десятирічного віку відповідно становлять близько 41 см і майже 1,6 кг.

В'язь — цінна риба. Він є об'єктом як промислу, так і любительського рибальства. Споживають його переважно у свіжому вигляді, інколи в'ялять і коптять.