Найстаріший біосферний заповідник з незвичайною для України історією, розташований у межах Чаплинського району. В 1828 р. німецький герцог Ангальт-Кетенський, придбавши величезний маєток на півтисячі квадратних кілометрів, назвав його за аналогією із своїм маєтком у Німеччині — “Асканія-Нова”. Через чверть століття маєток купують поміщики Фальц-Фейни, що займалися скотарством. Вони володіли ним до націоналізації радянською владою. Потім була низка реорганізацій — змін статусу, назви, площі, підпорядкування, цілей і завдань заповідника, утворення на його базі Степового інституту (1930 р.), що незабаром став центром тваринництва степових районів, і визначення в 1985 р. його нинішнього статусу і площі — 333.08 км2. Але остаточно історична справедливість була відновлена до офіційного столітнього ювілею створення заповідника в 1998 р. Йому, єдиній природоохоронній території країни такого рівня, було присвоєне ім’я засновника, ідейного натхненника і першого хазяїна — Фрідріха Фальц-Фейна. Це була широко освічена людина, із прекрасними організаторськими здібностями, помноженими на німецький педантизм. Заклавши в 1874 р. перші вольєри для птахів і місцевих тварин, Ф. Фальц-Фейн уже через п’ятнадцять років спромігся створити унікальний акліматизаційний зоопарк У 1877 р. засновано Асканійський дендрологічний парк. Воістину титанічні зусилля по його створенню були оцінені в 1899 р., коли на всесвітній виставці в Парижі дендропарку “Асканія-Нова” присудили золоту медаль як першому зрошуваному в посушливому степу парку. У цей час біосферний заповідник становив собою ділянку цілинного степу, оточену з усіх боків сільськогосподарськими угіддями і селищами. Вона розділена на три ділянки: Південну (65.89 км2), Північну (21.065 км2) і Великий Чапельський Під (23.59 км2). Остання розбита на обгороджені загони, у яких у максимально наближених до природних умовах пасуться дикі копитні тварини і страуси зоопарку. Серед безкрайніх степових просторів помітно виділяються лісопаркові насадження. Це єдине місце в країні, яке без перебільшення можна назвати оазою. Вона складається із трьох парків: Старого (0.28 км2), Нового (1.42 км2) та орнітологічного (0.40 км2). Парки сплановані дуже грамотно та ефектно, тут є мальовничі рукотворні озера з безліччю птахів, затишні галявини, насипні кургани, прикрашені половецькими “бабами”, і майже 500 видів дерев, зібраних з усього світу. З 1887 р. у заповідник було завезено понад 70 видів диких копитних тварин. Сюди обов’язково варто приїхати хоча б раз у житті подивитися і здивуватися рукотворній чудо-оазі в степу.