Дунайський біосферний заповідник

Розташований цей заповідник у дельті Килійського рукава другої 41 за розміром європейської річки - Дунаю, де її води, закінчивши свій марафон по Європі, зустрічаються з Чорним морем. Вік дельти у контактній зоні річки і моря дуже молодий - не перевищує 200 років, а в частині вище проти течії він збільшується і становить 400 років. Згідно з Рамсарською конвенцією, вся територія заповідника віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення як місце існування водоплавних і навколоводних птахів. Це наймолодша суша Європи, що виникла природним шляхом. Дельта, а зокрема її приморська смуга, відзначається особливою динамічністю і, що дуже важливо, мозаїчністю. Тому саме тут сконцентроване найбільше в заповіднику біорізноманіття. Це край озер, проток, рукавів, боліт, островів і царства неполоханих птахів, неповторний витвір природи в самому центрі Європи.
Дунайський біосферний заповідник було створено згідно з Указом Президента України в 1998 році на базі заповідника “Дунайські плавні”.
До цього часу це була Дунайська філія Чорноморського заповідника площею 7758 га. Сьогодні загальна площа його становить 46 403 га, з них 6890 га займає акваторія.
Заповідна дельта має вирівняний низинний рельєф, на тлі якого вирізняються приморський та прирічковий вали, а також Жебриянська гряда. Вся дельта порізана рукавами, каналами, протоками, має численні озера, єрики, кути. До заповідника входить і низка островів, найбільші з яких Єрмаків, Кубанський, Анкудинів, Полуденний, Стамбульський. Дельта складена алювіальними відкладами піску з прошарками мулу. Більша частина її вкрита шаром води 30-50 см.
Основним різноманіттям територіальних комплексів екосистем за-повідника є: Жебриянської гряди, літоралі плавнів та водойм. Грунти в плавнях болотні, рідше лучні або солончакові, на Приморському пасмі - слабозадерновані піщані. Клімат помірно континентальний з м’якою зимою та жарким літом. Середня температура січня - 1 °С, липня + 24 °С. Зима з частими відлигами і нестійким сніговим покривом, який лежить у січні близько ЗО днів. Середньорічна кількість опадів становить 370 мм.
Рослинний світ, як і тваринний, напрочуд своєрідний і багатий, вра-жають самобутність природи, населення, нетрадиційні форми культури землеробства, скотарства, використання природних ресурсів.
Флора заповідника налічує 950 видів судинних рослин, помітну частину яких становлять псамофітні вузьколокальні і більш поширені північнопричорноморські ендеми та більш молоді за віком субендеми - всього 57 видів. Це, зокрема, жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські, українські, громовик дніпровський, маренка щетиниста, ковила дніпровська, верблюдка українська та інші з псамофітної групи. З водних поширені три види водяного горіха , а з солончакових - кермек дунайський, содник високий тощо. Трохи більшу групу становлять рідкісні та регіональні рідкісні види. Всього їх 66, з них до Червоної книги України занесено 14, а до Європейського червоного списку - 3. Переважають види псамофітної, водної та болотної груп, а саме: коручки болотна та широколиста, зозулинець болотний, меч-трава болотна, альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, водяний горіх, ковила дніпровська, гвоздика бессарабська, золотобородник цикадовий. Крім ендемічних та рідкісних у дельті росте багато широкоареальних видів, котрі протягом вегетаційного періоду утворюють барвисті аспекти: зелено-жовтий навесні від великих квіток півника болотного та зелено-жовтих суцвіть молочаю болотного; біло-рожевий улітку від плетухи звичайної та валеріани і бузково-рожевий в кінці літа від квітів алтеї лікарської, козлятника лікарського, плакуна верболистого та чистецю болотного; восени це білий аспект від красивих і тендітних квітів королиці пізньої. Загалом панівним, найпоширенішим видом плавнів дельти є очерет, що може рости в різних екологічних умовах - від зволожених пісків і солончаків до вербових лісів. Під пологом очерету звичайно панує осока гостровидна, з 8 видів рогозу дуже поширені вузьколистий та широколистий, котрі полюбляють мілководдя з мулистими грунтами.
Альго- та мінофлора вивчені ще недостатньо. Можна лише стверджувати, що вони представлені не менш як кількомастами видів.
Рослинний покрив дельти Дунаю з висоти польоту має вигляд суцільного зеленого моря очерету з плямами озер і стрічками водотоків, уздовж русла яких зазвичай тягнуться вузькі смуги біловербових лісів з очеретом або канарковою травою в травостої та заростей верби трити-чинкової. В угрупованнях очерету у другому ярусі домінує осока гос-тролиста, яка на більш глибоких місцях випадає з травостою. У таких умовах очерет формує чисті угруповання. Постійними супутниками його є чистець болотний, плакун верболистий, живокіст лікарський, м’ята водяна, плетуха звичайна тощо. Менш поширені угруповання очерету з рогозом вузько- або широколистим. Останні часто, але на незначних площах формують і чисті угруповання. Значно різноманітнішими угрупованнями представлена водна рослинність. Її утворюють чисті або в різних співвідношеннях між собою угруповання з переважанням водяного горіха, латаття білого, глечиків жовтих, кушніру темно-зеленого, рдесників пронизанолистого, гребінчастого, вузлуватого, стрілолиста стрілолистого, різака водяного, алоеподібного, цанікелії болотної. Галофітна рослинність представлена угрупованнями, в яких домінують солонець європейський, курай содовий, содник простертий та інші. На Жабриянській гряді серед штучних лісів із сосни кримської ще збереглися незначні ділянки степів із осоки колхідської з численними псамофітними видами і ефедрою двоколосковою на верхівках горбів. У Зелену книгу України занесено три різні угруповання.
Тваринний світ Дунайського біосферного заповідника налічує нині понад 5 тис. видів. За чисельністю переважають комахи - до 4,5 тис. видів, серед яких 36 видів з 8 рядів занесено до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Це жук-самітник, бражник прозерпіна, ліометонум звичайний, ктир гігантський, стрічкарка блакитна.
Спільними в обох охоронних списках є 5 видів. Всі комахи утворюють такі головні ентомокомплекси, як очеретяний, солончаковий, лісовий, заплавний, чагарниковий, антропогенний та інші. Вивчення комплексів дало змогу розробити рекомендації щодо збереження комах. У заповіднику було виявлено і описано 7 нових для науки видів і 19 виявлених в Україні вперше.
Однією з найважливіших складових дельтової біоти є птахи. їх тут мешкає понад 250 видів, або більше половини орнітофауни України. Вражає не тільки різноманіття їх видів і форм, розмірів та умов існування, а й чисельність багатьох видів, що відповідно до засобу існування розподіляються по екотопах. Найбільше біорізноманіття характерне для приморської частини дельти з її динамічністю та мозаїчністю, численними озерами і протоками, можливістю перебувати в морських і прісноводних екосистемах. Тільки тут можна побачити великі зграї рожевих пеліканів - до 1 тис. особин, а всього в літній період їх тут буває більше 5 тис. У зимовий період збирається близько 115 тис. гусей білолобих, або 10 % кількості їх у Чорноморсько-Середземноморському басейні. В окремі роки зимує до 7 тис. казарок чорноволих, що становить 7 % їх світової чисельності. Це справжній пташиний рай.
Неабияке значення має дельта і для збереження рідкісних птахів. Тільки тих, що занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, тут 43 види. Це більше 70 % рідкісних птахів державного реєстру України, тобто занесених до Червоної книги. Для певної їх частини угіддя дунайської дельти - це головне місце існування всієї популяції. До таких належать чернь білоока, баклан малий, пелікан кучерявий, ковпик тощо. З рідкісних пернатих орлан-білохвіст є одним з найбільших хижаків серед птахів. їх у заповіднику гніздиться лише сім пар. Така концентрація життя в дельтових угіддях диктує необхідність їх повного збереження.
Земноводних на угіддях дельти Дунаю 10 видів, представлених численними популяціями. Це жаби озерна, їстівна і ставкова, яких в окремих місцях буває 10-20 тис. особин на гектар. Менш численними є кумка червоночерева, квакша звичайна, часничниця звичайна, тритони звичайний і дунайський. Плазунів у заповіднику лише 5 видів: вуж звичайний, черепаха болотяна і три види ящірок.
Особливе значення акваторія заповідника має для риб, яких у численних гирлах, кутах, протоках, озерах та на узбережжі мешкає 91 вид.
Усі види риб, що занесені до Європейського червоного списку, зустрічаються у водах заповідника: шип, осетер атлантичний, лососі чорноморський та дунайський, умбрата тощо. Із 32 видів риб, занесених до Червоної книги України, тут мешкає 15 видів - йорж смугастий, чоп малий, лосось дунайський (всі є ендеміками Дунаю) та інші.
Фауна ссавців налічує 40 видів. Прибережні ділянки моря постійно відвідують усі три види чорноморських дельфінів. Особливий інтерес становить єдиний представник ластоногих Чорного моря - тюлень-монах, занесений до Європейського червоного списку. Досі вважалося, що він зник з Чорноморського узбережжя. Проте останніми роками він почав з’являтися в заповідній частині акваторії. З рідкісних навко- ловодних трапляються видра річкова, горностай, норка європейська. У плавнях зрідка можна зустріти кота дикого лісового.
Це лише стисла розповідь про мальовничий куточок природи в дельті Дунаю. Зустріч з ним віч-на-віч дає неповторні враження від найбільших у Європі очеретяних заростей, знайомства із самобутньою культурою місцевих жителів і традиціями природокористування.