Одне із чотирьох відділень Українського степового природного заповідника, розташоване поблизу села Жовтневе (117 жителів) Лебединського району. Найменше за площею (2.024 км2) і найвідцаленіше від центрального (Хомутівський Степ, Донецька область) відділення заповідника. Унікальність Михайлівської Цілини полягає в тому, що це єдина в Україні ділянка степової цілини, що збереглася, з характерною лучно-степовою рослинністю і фауною, розташована у лісостеповій природній зоні. Заповідник виправдовує свою назву — його землі не розорювалися понад півтора сторіччя, хоча траву тут все-таки косять — раз на три роки. Це залишок у минулому великих поміщицьких пасовищ. Після встановлення радянської влади ділянка використовувалася Михайлівським кінним заводом до 1928 р., коли цілина була оголошена заповідником місцевого значення. В 1947 р. статус заповідника був підвищений до республіканського, а в 1961 р. Михайлівська Цілина включена до складу Українського степового природного заповідника. Її територія, оточена полезахисною лісосмугою, являє собою невисокий пагорб, що поступово знижується до навколишніх балок Рідкісні дерева, зарості терну, високі трави, що сходять п’янкими пахощами, і дивне різноцвіття залишають незабутнє враження. У Михайлівській Цілині налічується 531 вид судинних рослин. Цвітуть вони в різний час, тому цілина завжди сприймається по-різному. Постійні жителі заповідника — зайці-русаки, лисиці і незліченна кількість дрібних гризунів.