Природний заповідник, розташований в Українських Карпатах, був створений в 1996 р. на території Надвірнянського району. Спроби організації в цих місцях заповідника відомі з 1940 р. Понад 20 років тут існувало Ґорганське заповідне лісництво. Нинішній доволі компактний (площа 53.44 км2) заповідник займає верхню частину вододілу річок Довжинець і Зеленичка — правих приток Бистриці-Надвірнянської. Це один із трьох основних гірських масивів Північних Ґорґан — Довбушанський, названий по найвищій його вершині горі Довбушанка (1754 м). Тут росте 402 види вищих судинних рослин. Висотна поясність — відмітна риса рослинного покриву заповідника. Величні дрімучі ліси вкривають значну частину (84%) його площі. Основними деревними породами тут є ялина, ялиця і бук, поширення яких варіює залежно від висоти та експозиції схилів. З висоти 1200–1300 м жива природа починає поступатися в боротьбі з неживою. Спочатку суцільний лісовий пояс змінюється субальпійським із властивим цим суворим місцям вільхово-сосновим криволіссям. Потім деревна рослинність остаточно здається, і погляду відкриваються гірські вершини і верхні Ділянки їхніх схилів, що представляють собою величезні (десята частина площі заповідника) кам’яні розсипи, вкриті тільки мохами і лишайниками. Боротьба живого з неживим тут заворожує своєю мальовничістю і повчальністю. Програють цю боротьбу і представники тваринного світу заповідника, що значно затишніше почуваються у заповідних лісах, де живуть олені, ведмеді, козулі, дикі кабани, вовки, лисиці, куниці, зайці-русаки, білки, видри, норки та ін.