Найбільший національний природний парк (площа 2613.16 км) України, утворений на території Городоцького, Кам’янець-Подільського і Чемеровецького районів у 1996 р. Він виділяється серед інших парків і заповідників нетрадиційністю і безграмотністю створення. Це величезна густозаселена територія (з якої парку в постійне користування виділено лише 1% площі) практично повністю зайнята сільськогосподарськими угіддями. Популістська спроба об’єднати десятки природних заказників, окремих природних визначних пам’яток та історико-архітектурних пам’яток, розкиданих по всій цій території, привела до повної чехарди і дискредитації заповідної справи в країні. Тут зовсім не виникає відчуття перебування на заповідній території і лише величезні пришляхові щити сповіщають про в’їзд на його терени. Парк розташований у межах Товтрового пасма — бар’єрного рифу, що утворився в древньому басейні Паратетіс у сарматський час (15 млн. років тому). Нині це вапнякове пасмо згладжених часом мальовничих пагорбів, що на 50–70 м височіють над навколишньою рівниною. Унікальні геологічні утворення є продовженням Товтрів, що знаходяться у сусідній Тернопільській області в природному заповіднику “Медобори”. Адміністративний центр парку розташований у місті Кам’янець-Подільський. На території парку знаходиться безліч визначних пам’яток на будь-який смак, гідних окремого путівника. Це і унікальні геологічні утворення (Китайгородський розріз силурійських порід і скеля Голова Витязя), і гіпсові печери (двокілометрова Атлантида, Мала Киянка та ін.), і залишки Бакотського печерного монастиря, і поселення з унікальними історико-архітектурними пам’ятками (Жванець, Китайгород, Панівці, Рихта, Сатанів). Вражають долини річок парку — Дністра, Збруча, Жванчика, Смотрича, Мукші, Тернави та ін. Глибоко прорізаючи височину, вони утворять фантастично мальовничі долини із численними меандрами і каньйонами, повністю заповненими в нижній течії водами Дністра, чий рівень значно підвищився після будівництва греблі гідроелектростанції. Рослинний світ парку через його мозаїчність вивчений недостатньо. Про дикий тваринний світ, через значне освоєння і заселеності території, не доводиться й говорити.