Турухтан

Турухтан (Philomachus pugnax)— кулик середній за розмірами (менший від голуба), з досить довгими ногами і відносно не­великим дзьобом. Навесні зграї самців можна пізнати ще здалеку за характерним забарвленням і поведінкою. Для самців характерна наяв­ність своєрідного «коміра» (довгих загнутих пер, які при­кривають воло і груди) і «вух» (пучків видовжених пер по боках потилиці), забарвлення яких дуже мінливе, але в ос­новному складається з чорно­го, білого й рудого кольорів, по-різному скомбінованих у кожного птаха. Самок, самців у зимовому оперенні й моло­дих птахів можна сплутати здалеку з іншими куликами, зокрема з улітами. Проте, коли турухтани стоять, то по­мітно буруватий (а не сірий, як в улітів) тон верху тіла і порівняно короткий дзьоб. При зльоті впадає в очі харак­терне забарвлення надхвіс­тя темне, без білої перев'язі. тільки по боках облямо­ване білим.

Навесні трима­ються щільними, іноді вели­кими (з кількох сотень пта­хів) зграями на берегах во­дойм, вкритих підростаючою травою,- восени — на піщаних косах, сухих луках, вигонах, полях.

Звуки — в польоті зрідка тихе «кек, кек» (взагалі ж мовчазний птах).

В Україні — гніздиться спорадично і не щороку, тільки в окремих місцях (Полісся, долина Дніпра на південь до Канева).

Під час перельотів — численний по всій території країни.