Малий крячок

Малий крячок (Sterna albifrons Pall. ) — найменший серед крячків. Верх тіла світло-сірий, низ білий, кінці крил темні. Зда­лека помітний білий лоб пе­ред чорною «шапочкою». Дзьоб жовтий з чорною вер­хівкою, ноги жовті. У моло­дого птаха «шапочка» сірува­та, верх тіла з пістрявинами, дзьоб бурий з жовтою осно­вою.

При польоті швидше за інших крячків змахує криль­ми і частіше за інших крячків «стоїть» у повітрі, тріпочучи крильми.

Тримається на річ­ках і морських узбережжях, на обширних піщаних або галькових косах (на Поліссі — на болотах).

Звуки — корот­кий, відривчастий крик «вік, вік» або «век, век», іноді твер де «крр».

В Україні — звичай­ний літній гніздовий птах піщаних кіс або галькових обмілин Дніпра, Десни, При­п'яті, Тиси, морського узбе­режжя, а також боліт у за­плавах річок (в межах По­лісся).