Малинівка (вільшанка)

Малинівка, або вільшанка (Erithacus rubecula L.) — менша від горобця, з олив­ково-буруватою спиною і білуватим черевцем. Горло і груди оранжево-руді. Ру­дий колір є також по бо­ках шиї, на щоках і лобі, чим вона відрізняється від схожої на неї малої мухолов­ки (у останньої руда пляма є лише на горлі).

Оселяється у вогких, зарослих чагарни­ком місцях, по лісових ярах, біля лісових боліт і озер, у парках, садах тощо.

Трима­ється переважно серед нижніх гілок чагарників або на землі, де пересувається стрибками, час від часу «вклоняючись», підтягуючи хвіст та видаючи уривчасте «цік... цік...».

Піс­ня — досить коротенька, ще­бетлива. Починається вона якось невиразно, з розтягну­тими звуками (здається, на­че пташка хоче взяти високі ноти, але не може),а потім пе­реходить у красиву перелив­часту трель. Спів малинівки особливо добре чути рано вранці і ввечері, після заходу сонця, коли інші птахи посту­пово замовкають.

В Україні — звичайний гніздовий птах По­лісся, Лісостепу, Карпат і Криму; на перельотах бу­ває і в степовій зоні. В де­які роки в невеликій кіль кості зимує.