с. Пляшева
Меморіал створено на місці битви під Берестечком (1651 p.), де козацька армія під проводом Б. Хмельницького зазнала поразки від поляків. Задум спорудження пам'ятника козакам - жертвам Берестецької битви - виник у 1908 р. з ініціативи архімандрита Почаївської лаври В. Максименка, який очолив організаційну роботу та оголосив збирання пожертв. Проект храму-пам'ятника розробив студент архітектурного відділення Вищого художнього училища при Академії мистецтв у Петербурзі В. Максимов, учень видатного російського архітектора професора О. Щусєва. Будівництво головної споруди меморіалу - Георгіївської церкви тривало з 1910 до 19Н р. Керував будівництвом єпархіальний архітектор В. Леонтович, якому належить також ідея перенесення на територію меморіалу дерев'яної Михайлівської церкви 1650 р. із с. Острів. Храм був призначений для урочистих служб. Оскільки жодна найбільша за розмірами споруда не спроможна вмістити маси людей, які щороку хресним ходом рушали на Козацькі могили, то було вирішено іконостас винести назовні. Церква виявилася просто неба, а паперть перетворилася на солею. Отже, Георгіївська церква разом з папертюсолеєю в плані становить рівнокінцевий хрест, вписаний у квадрат, характерний для дев'ятидільної хрещатої церкви. Оригінальну об'ємнопросторову композицію Георгіївської церкви утворено завдяки архітектурному розрізу уявної дев'ятидільної дев'ятибаневої церкви. Цей розріз відсік три західні камери, які були опущені під землю. Так утворився склеп та підземна церква св. Параскеви П'ятниці, чий обрис на поверхні повторює солея. Головний фасад є мовби площиною архітектурного розрізу. Зовнішня арка відбиває внутрішні попружні арки. її тимпан вміщує іконостас з червоного та чорного граніту з георгіївськими хрестами й іконами пензля І. їжакевича. Усю площину над іконостасом займає намальована ним же картина "Голгофа", Арку, немов дві башти, фланкують бічні об'єми північного та південного рамен хреста. Внутрішня організація Георгіївської церкви грунтується на прототипі дев'ятидільпого хрещатого храму. У східній частині церкви розташований вівтар, присвячений св. Георгію. Його ікони виконані також І. їжакевичем. Південне та північне рамена хреста містять кручені сходи, що ведуть па 2-й ярус, де розміщено вівтар святих великомучеників Бориса і Гліба, та вниз - у під земну церкву св. Параскеви П'ятниці.Другий ярус церкви розкривається в центральний простір через широкі попружні арки. Стіни в інтер'єрірозмальовані почаївськими художниками О. Корецьким і П. Пилипчуком. Над солеєю перед зовнішнім іконостасом розміщено світловий колодязь-ліхтар, світло з якого стовпом падає на скляний саркофаг з черепами, розташований у підземній церкві св. Параскеви П'ятниці. Асоціацію з печерним храмом посилює підземний хід, який сполучає дерев'яну церкву св. Михайла з гробницею та церквою св. Параскеви П'ятниці. Меморіал створено у вигляді уфортифікованого двору з мурами та ровами, який нагадує бойовий козацький табір. Генеральний план меморіалу "Козацькі могили" не було втілено до кінця. Не збудовано дзвіницю, центральний вхід, мести. Немає південного муру і башт.На жаль, є й втрати. Картини Берестецької битви, що розміщувалися в тимпанах арок західного муру, вивезені ще в 1915 р. й загублені. "Козацькі могили" під Берестечком є найоригінальнішим меморіальним ансамблем України.
Т.Ї.Важанова
