АНИСІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ

АНИСІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ 3–5, 8–13 ст. Розміщене на північній околиці села Анисова Чернігівського рійону на мисі, утвореному краєм лівобережної тераси річки Десни і яром. У плані має овальну форму (200 X 55–70 м). Від оборонних споруд фортеці з напільного східного боку збереглися сліди дуже замитого рову. З Півночі і Заходу до підніжжя городища підступає заплава, заболочена в давнину. Південний схили захищені глибоким яром. В’їзд знаходився з напільного боку. Культурний шар потужністю 0,5–0,7 м містить фрагменти ліпної кераміки київської (3–5 ст.) і роменської (8–9 ст.) культур, а також кружальної давньоруської кераміки (10–13 ст.).

Городище належало, напевне, одному з васалів чернігівських князів і відігравало роль форпосту в Задесенні. Фортеця зруйнована під час монголької навали в 1239.

На Схід від городища на північній околиці села знаходиться поселення того ж періоду, що й городище. Площа близько 2га. Потужність культурного шару0,3–0,5 м, в якому зустрічаються фрагменти ліпної кераміки київської культури 3–5 ст., матеріал давньоруського часу: вироби з металу, шиферу і кістки, уламки скляних браслетів, ливарних формочок, металевих і склоподібних шлаків. Знахідки давньоруської кераміки зустрічаються і на Півдні від городища, на протилежному боці яру. У 10–13 ст. поселення відігравало роль неукріпленого посаду біля городища. Припинило існування у середині 13 ст.