ЖУРАВСЬКА СТОЯНКА

ЖУРАВСЬКА СТОЯНКА – стародавнє поселення на лівому березі річки Удаю в селі Журавці Варвинського району (12–10 тис. до н. е.). Досліджувалася М. Я. Рудинським в 1927–1930. Залишки стоянки залягали в лесовидному суглинку у вигляді невеликих скупчень розщеплених кременів та кісток степових тварин. Серед крем’яних виробів переважають дрібні вістря, різці, пластинки, скребки і скобелі, близькі до виробів степових пізньопалеолітичних стоянок. Журавська стоянка датується порізному – від початку пізнього палеоліту до раннього мезоліту. Ймовірно, вона залишена однієюзпізньопалеолітичних груп населення Північного Причорномор’я, яка проникла далеко на Північ у пошуках об’єктів для полювання. Скупчення культурних залишків утворилися на місцях короткочасних (сезонних) наметоподібних жител.