Феодосійський музей
Першому в Криму музею старожитностей надзвичайно пощастило на безкорисливих піклувальників. Слід зазначити, що музеї в провінційних містах створювалися і раніше, але майже всі вони були недовговічні. Феодосійський же музей існує і понині. На його пристрій міська рада за наполяганням С. М. Броневського виділила 1000 руб. У 1871 р. на кошти, зібрані І. К. Айвазовським, і за його проектом, був побудований новий музейний будинок. Першим "зберігачем музею" був феодосійський міський голова, "генуезький дворянин" Г. Галлер. Його наступниками стали доктор медицини І. І. Граперон, вчитель І. Писаревський, колезький радник С. І. Веребрюсов. Першим дарувальником Феодосійського музею старовини був великий князь, майбутній імператор Микола I. Відвідавши місто в 1818 р., він передав музею золоту монету фракійського царя Лисимаха і срібну – Філіпа II Македонського (після смерті І. І. Граперона ці експонати зникли). З середини 1930-х рр. музей став називатися краєзнавчим.
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.