ПОЧАЇВ

Місто, на одній з височин Кременецьких гір, за 25 км від Кременця.

В письмових джерелах вперше згадується під 1450. У XVI ст. тут уже був монастир. У 1618 з друкарні К. Ставровецького вийшла книга «Зерцало богословія». У 1846 тут був Т. Шевченко.

ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА, XVI–XVII ст. Найбільша православна святиня Волині й друга після Києво-Печерської Лаври в Україні. За переказом, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар в 1240. Вперше згадується в 1527. 1597 укр. шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь 1559 грецький митр. Неофіт. 1675 завдяки цій іконі турки відступили від монастиря (даній події присвячена дума «Ой, зійшла зоря вечоровая»). Його розквіт пов’язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза (перша пол. XVII ст.). 1713 він перейшов до укр. греко-католиків і став осідком оо. Василіян. 1831 був повернений православним. Почаївська Лавра – один з найслав- ніших в Україні місць прощ: в свята Успіння (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня). До її святощів належать: Відтиск стопи Матері Божої з цілющою водою, її чудотворна ікона й мощі преподобного Йова. Найвидатніші споруди – Успенський собор (1771–1783), архіт. Г. Гофман, в стилі класицизму; Святотроїцька церква (1649), Троїцький собор (1906–1912), архіт. О. Щусєв; келії (1771–1780); Архієрейський дім (1825); дзвіниця (1861–1871) висотою 65 м; надбрамний корпус (1835); друкарня (1618), в якій К. Ставровецький- Транквіліон надрукував «Зерцало Богословія». Святині багаті на живопис, скульптури, оригінальні орнаменти.

У Почаєві розташовані також дерев’яна Покровська церква (1643), Всіхсвятська церква (1773–1775) у стилі барокко, краєзнавчий музей.