САМБІР

Місто, на р. Дністер, за 76 км від Львова.

У першій половині XIII ст. на цьому місці Самбора існували укріплення під назвою Погонич, які 1241 знищили татари. Згодом на руїнах відродилося поселення Самбір. У XIV і XV ст. воно стало значним ремісничим осередком, на який не раз нападали татари. У 1604 звідси рушив у Моско- вію загін Лжедимитрія, одруженого із дочкою самбірського старости Мнішека – Мариною. 1649 українці Самбора вітали запорожців.

У 1918 самбірці в рядах УГА вели жорстокі бої з польськими військами.

Розвиток шкільництва припадає на першу половину XVI ст. Талановитим вченим і поетом середньовіччя був син місцевого шевця Г. Самбірчик (1523–1573). Тут працював іконописець XVI ст. Федусько. Початкову освіту в Самборі дістав гетьм. П. Сагайдачний. У 30-ті pp. в місті діяв етнографічний музей «Бойківщина», директором якого працював письменник І. Филипчук, видавався журнал «Літопис Бойківщини».

МІСЬКА РАТУША, XVI ст. Після пожежі 1638–1668 споруджено новий цегляний будинок ратуші з 40-метровою вежею. 1844 його реконструйовано.

КОСТЕЛ ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ, XVI–XVII ст. Поєднує риси Готики й ренесансу. 1574 прибудовано вежу. Після пожежі 1637 відбудову костела завершено 1642.

ЄЗУЇТСЬКА КОЛЕГІЯ, 1756–1759. Архітектор Ю. Каршницький. Двоповерхова, прямокутна.

КОСТЕЛ СВ. СТАНІСЛАВА, XVIII ст. Після реставрації 1981 тут зал органної музики.

ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, XIX ст. На боковій стіні встановлено пам’ятну дошку на ознаменування просвітительської діяльності М. Шашкевича.

МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА, 1914. Встановлена з нагоди 100-річчя з дня народження Т. Шевченка.