Місто (20.9 тис. жителів) і районний центр, розташоване на березі Утлюцького лиману Азовського моря і протоки Тонкої, що з’єднує лиман із затокою Сиваш (Гниле море). Перша згадка про поселення датується 1784 р., а його назва походить від слова “дженіче”, що в перекладі з турецької означає “тонкий”. Перші слов’янські поселенці називали його Усть-Азовськом, але ця назва не закріпилася. В 1835 р. від Генічеська Арабатською Стрілкою прокладено поштовий тракт до Феодосії, закладено порт, і через два роки поселення одержало статус містечка. Під час Кримської війни 1853-1856 р. Генічеськ був одним із найважливіших тилових центрів і в 1855 р. зазнав руйнівного нападу ворожої ескадри. В 1876 р. до містечка була прокладена залізнична гілка, що перетворила місцевий порт у найважливіший пункт експорту зерна на Азовському морі. На початку 1890-х років тут були відкриті митниця і відділення Петербурзького міжнародного комерційного банку, а в 1903 р. Генічеськ став містом. У 1938 р. жителі Генічеського району і Махарадзевського району Грузинської PCP уклали договір про соціалістичне змагання, що мало в ті роки в СРСР широкий розвиток До двадцятилітнього ювілею змагання грузинська сторона подарувала місту зворушливий пам’ятка “Дружба народів” (1958 р., скульптор Д. Урушадзе). Нинішній Генічеськ — невелике затишне курортне місто, через яке пролягає шлях на самий довгий (майже стокілометровий) “дикий” пляж Азовського моря, розташований на Арабатській Стрілці.