ДОБРОПІЛЛЯ

Місто обласного підпорядкування, розташоване на річці Бик у північно-західній частині Донецької області за 90 кілометрів від Донецька.
Транспортний зв’язок між Добропіллям та іншими регіонами України здійснюється автомагістралями обласного значення: Красноармійськ — Олександрівка та Добропілля — Краматорськ. Перевезенням пасажирів у межах міста займається тролейбусне депо.
Юні краєзнавці і наукові співробітники детально обстежили територію навколо міста Добропілля і нанесли на карту близько чотирьох десятків курганів, десять поселень бронзового віку та одну середньовічну кочівлю.
Як відомо з архівних джерел, населений пункт бере свій початок з першої половини XVI століття. У 1859 році під час перепису хутір Парасковіївка — найдавніше поселення на території Добропілля — було занесене до «Списків населених місць Російської імперії». У той час у ньому нараховувалося 4 двори, 44 жителя і 28 десятин землі. Парасковіївка росла повільно. Навіть через 50 років, у 1909 році, вона мала всього 8 дворів з 73 мешканцями і ті ж самі 28 десятин землі.
У 1910-1912 роках поряд з Парасковіївкою на лівому березі річки Бик був заснований рудник Єрастівський із селищем Єрастівська колона, а на правому березі — рудник Святогорівський. У 1915 році сюди підвели залізничну колію і побудували станцію, яку назвали Добропілля. Тоді ж виникло селище Пристанційне (нині Залізничне). Після Жовтневої революції Парасковіївка стала селищем. У 1922 році вона мала вже 47 дворів, 270 жи-телів і 630 десятин землі. Більшість її жителів займалась землеробством і тільки після завершення польових робіт працювала на рудниках. У 1922 році добропільські рудники об’єднані в один — рудник Червоноармійський. В той час тут працювало 490 робітників і 57 службовців. Після приєднання до рудника в 1925 році шурфів №17 і №18 він отримав нову назву — шахта №17-18 імені РСЧА, а селище стало рудником Червоноармійським. Після перебудови цієї шахти в 1926-1930-х роках виникли нові селища — Соцмістечко, Новомар’ївка та інші. Керувати такою кількістю селищ було складно. Ось чому рішенням уряду УРСР у 193 5 році селища шахти №17-18 імені РСЧА (Єрастівська і Святогорівська колони, Соцмістечко, Червоноармійський шлях, Лобанщина й інші) були офіційно об’єднані в селище міського типу — Рудник Червоно- армійський. Тоді ж була утворена Червоноармійська селищна рада. Проте першого квітня 1941 року була побудована нова шахта №1-2 «Гігант» імені М.Горького, і поряд з нею зно-ву виникло нове селище.
У роки окупації (1941-1943) шахти й селища були зруйновані. Відбудова їх була завершена лише в 1947 році. Шахта №1-2 «Гігант» після війни стала шахтою №1-2 «Добропілля», а її селище, яке раніше називалось селищем шахти «Гігант», одержано нову офіційну назву — селище Добропілля. Вісімнадцятого серпня 1953 року Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом об’єднала усі сусідні з ним селища в один населений пункт — місто Добропілля. Червоноармійська селищна рада була перетворена в Добропільську міську раду.
І сьогодні в галузевій структурі виробництва міста превалює вугільна промисловість. Вона представлена 6 шахтами, які об’єднані у державне підприємство «Добропіллявугілля». Саме для задоволення потреб вугільної галузі міста в спеціалістах відповідного фаху у 2001 році був створений гірничотехнічний ліцей на базі Дніпропетровського національного гірничого університету. Такий ліцей єдиний в Донецькій області.
Загальну середню освіту добропільці мо-жуть отримати в 21 навчальному закладі. Працює в місті й мережа дошкільних закладів. Охорона здоров’я міста представлена Добропільською центральною лікарнею, Білозерською міською лікарнею, стоматологічною поліклінікою, станцією швидкої медичної допомоги з трьома підстанціями та шістьма здравпунктами вугільної промисловості.
Для задоволення культурних, естетичних і духовних потреб населення в місті побудовано 3 музичних школи, 12 масових бібліотек та парк культури і відпочинку з центром дозвілля. Крім цього в місті функціонують 6 клубних закладів і 6 бібліотек профспілки працівників вугільної промисловості.
Добропілля пишається землячкою, неодноразовою чемпіонкою світу зі спортивної акробатики Оленою Чабаненко, срібним призером першості Європи з боксу Денисом Литвиненком. А найбільша гордість Добропілля — Олімпійський чемпіон з важкої атлетики Олександр Первій, світла пам’ять про якого золотими літерами вкарбована в історію міста.