ВІННИЦЯ

Розташоване на березі Південного Бугу.
Уперше згадане 1363 р. як фортеця, зведена Федором Коріятовичем. Варіанти походження назви: винокурня; від старослов’янського слова «віно» — «посаг» (Коріятовичів); від назви річки Вінничка, на якій було засноване місто.
1598 р. Вінниця стала столицею Брацлавського воєводства у складі Польщі. 1640 р. місто здобуло Магдебурзьке право. 1790 р. відійшло під владу Росії. Спочатку Вінниця була губернським містом, але 1797 p., після призначення Кам’янця-Подільського центром Подільської губернії, Миколаївська церква стала повітовим містечком. З 1914 р. обласний центр Вінницької області.
Пам’ятки:
Домініканський монастир, 1624 p.
Входив до складу оборонного комплексу Мури XVII ст. Монастир закрито 1831 р. Збереглися костел, печери й оборонна вежа.
Єзуїтський монастир, 1610—1617 pp.
Входив до складу оборонного комплексу Мури XVII ст. На його території збереглися костел, колегіум, келії. Нині там розмішується філіал краєзнавчого музею.
Монастир капуцинів, 1760 p.
На його території розташовано костел, келії. Фасаду стилі бароко. Збереглися фрагменти настінного живопису XVIII ст. До 1991 р. використовувався як зал органної музики. Зараз це Свято-Преображенський кафедральний собор.
Миколаївська церква, 1746 p.
Садиба в П’ятничанах, XVIII ст.
До комплексу входять палац, флігель і павільйон, розміщені в парку серед рідкісних порід хвойних та листяних дерев.