АНТОНІЄВІ ПЕЧЕРИ у Чернігові. Засновані Антонієм Печерським (983–1073) – церковним діячем Київської Русі, одним із засновників Києво-Печерського монастиря, уродженцем Любеча. 1069 після поразки повстання киян проти князя Ізяслава був змушений залишити Київ і на запрошення князя Святослава Ярославича прибув до Чернігова, де, «возлюби Болдыню гору», розпочав будівництво печерного комплексу, який склав основу стародавнього їллінського монастиря. Протягом 11–18 ст. багато разів перебудовувалися й розширювалися. Унікальний підземний архітектурно-просторовий комплекс складається з системи галерей, окремих споруд і приміщень, які у чотири яруси пронизують один з пагорбів Болдиних гір. Загальна довжина речер – 315 м. Найдавніший ярус розташований на глибині 12 м. На другому ярусі містяться церкви Антонія і Феодосія (найбільша за розмірами, її висота – 8,4 м), на третьому – каплиця з похованнями, на четвертому – церква Миколи Святоші та келія Антонія Печерського. Дослідження останніх років виявили досі невідомі частини печер і старовинні написи на них. На підставі здобутих матеріалів 1980 розпочато реставраційні роботи.