БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР

БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР у Чернігові. Збудований у середині 12ст. на території Дитинця між Валом і Спаським собором на залишках фундаменту кам’яної споруди 11 ст. Багаторазово перебудовувався і відновлювався. Значно пошкоджений 1611 під час пожежі, 1627–1628 польська шляхта перетвориласобор на домініканський костьол, та в 1659 він знову став православним храмом. 1672 до його західного фасаду прибудовано восьмигранну в плані дзвіницю-притвор (розібрана під час реставрації). На початку 18 ст. був п’ятибанним. У 1857 собор розширено на Схід за рахунок нової апсиди, змінено форму верхів. Під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 собор горів і був частково зруйнований. У 1952–1958 його реставровано за проектом архітектора М. В. Холостенка у формах давньоруської архітектури.

За типом – хрестово-купольний, одноверхий, шестистовпний, триапсидний храм. Фасади прикрашено півколонами, рядом декор, ніш, аркатурним фризом під закомарами, триступінчастими порталами. У північній і південній стінах –6ніш-аркасолій для князівських поховань. Збереглися залишки аркади-галереї, що оперізувала будову. Фасади вкриває шар тонкого тиньку, розкресленого під кам’яну кладку з квадрів. Винятковий інтерес становлять білокам’яні різьблені фрагменти-капітелі, знайдені під час розкопок. Поєднання цегляної кладки з деталямиз вапняку – характерна риса чернігівськоїархітектури 12 ст. Інтер’єр прикра шав фресковий розпис, підлога з інкрустованих мозаїкою шиферних плит та майолікових різнокольорових плиток. Збереглися срібні карбовані царські врата іконостасу. Для їх виготовлення було використано матеріал фігури срібного ідола, знайденого 1700 під час будівництва дзвіниці Чернігівського колегіуму. Усоборі похований церковний, політичнийта культурний діяч17ст. Лазар Баранович (1620–1693). З 1972–у складі Чернігівського архітектурно-історичного заповідника.