ЛЮБЕЦЬКИЙ АНТОНІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР

ЛЮБЕЦЬКИЙ АНТОНІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР у смт Любечі Ріпкинського району. Започаткований печерою, яку викопав в 11 ст. любечанин Антип – згодом відомий церковний діяч Київської Русі Антоній Печерський. Зруйнований у середині 13 ст. Відновлений 1694 ченцями Іоном та Інокентієм. Останній – український гравер, поет, культур, і релігійний діяч Іван Щирський, у чернецтві Інокентій (близько 1650–1714). Прийнявши чернецтво, Щирський не залишав і свого мистецького фаху. При ньому починають зводити нові споруди нагорі над печерою. 1701 збудовано муровану Воскресенську церкву, 1754 – трапезну з церквою Іоакима і Анни та ін. Монастиреві належав Онуфріївський скит з дерев’яною церквою 1731 (за 4 км від Любеча). «Любецький синодик», що вівся в монастирі, зберіг унікальну інформацію з історії Чернігово-Сіверської землі. Закритий 1786. До нашого часу збереглася печера.