Комплекс Покровської церкви та дзвіниці розташований на Подолі біля підніжжя Старокиївської гори. У XV ст. тут була церква Різдва Богородиці, що належала вірменській колонії. У 1685 р. па цьому місці збудовано дерев'яну Покровську церкву, яку змінила трибанева мурована церква Покрова Богородиці, споруджена в 1766-1772 pp. за проектом видатного українського архітектора І. Григоровича-Барського. Новаторство майора проявилося в характерному для народного дерев'яного зодчества поєднанні у споруді триконхового та трикамерного храмів. Про високу майстерність архітектора свідчить розроблення деталей - ґаночків з арками на південному й північному фасадах, круглих і хрещатих вікон, багатопрофільних карнизів, різноманітних за формою сандриків. Після пожежі 1811 р. церква втратила частину ліпного декору, а також барокову форму бань, які після відбудови стали сферичними. У 1824 р. до західної частини церкви прибудовано двоповерхову теплу церкву. Інтер'єр декоровано спареними пілястрами коринфського ордера, які акцентують центральний підбаневий простір, та карнизними гуртами. Пам'ятка є шедевром архітектури українського бароко і одним з найкращих творів І. Григоровича-Барського, яскравого представника київської архітектурної школи доби бароко.
Т. С. Кілессо