БІЛЬЧЕ-ЗОЛОТЕ - село в Борщівському районі. До 1882 - Більче. Центр сільради, якій підпорядк. села Юр’ямпіль, Монастирок і Мушкарів. Розташ. на берегах р. Серет, за 18 км від райцентру і 12 км від найбл. залізн. ст. Озеряни. Насел. 2002 особи (2001). Перша писемна згадка - 1482. У документах 1651 і 1652 Більче згадане як м-ко. 1958 стала до ладу ГЕС (потужн. 530 квт.). Є церква св. Михаїла, яку побудували князі Сапєги (1871, мур.; розписував 1912 М. Сосенко). Споруджено каплицю (1898), дзвіницю на честь 20-ї річниці УНР (1938), пам’ят. хрест на честь скасування панщини, 2 пам’ятники Т. Шевченку, пам’ятники полеглим у нім.-рад. війні воїнам (1965), загиблому під час визволення села від фашистів полковникові В. Шиленкову, О. Ольжичу, воякам УПА. Діють ЗОШ 1-3 ступ., б-ка, 2 бази відпочинку, міжрай. лікарня реабілітації (гол. лікар - В. Вершигора). У Б. народилися підприємець, громад. діяч Л. Боднарчук, філолог, природознавець І. Верхратський, реліг. і громад. діяч Р. Ганкевич, письменник, журналіст М. Герасимчук, письменник о. І. Данильчук, пасічник М. Паньків, історик, археолог і громад. діяч М. Сохацький, польс. художниця М. Чайковська-Козіцька; проживав письменник В. Софронів-Левицький, нині проживає засл. прац. культури України Б. Мандрик. Поблизу Б. виявлено археол. пам’ятки серед. і пізн. палеоліту, трипільської, голіградської, черняхівської та давньорус. культур. У Б.-З. є пам’ятка сад. мист-ва держ. значення - ландшафтний парк (1800). На пн. околиці села розташ. печера Вертеба - унікальна геол. та археол. пам’ятка загальнодерж. значення.