Селище (4.3 тис. жителів) Борщівського району, розташоване на крутому підковоподібному вигнутому правому березі р. Збруч. Воно відоме з першої половини XIV ст. і поряд з Кам’янцем-Подільським, Баковою і Брацлавом вважалося одним з найнеприступніших міст Поділля. Скалу-Подільську (що раніше називалася Ягельниця і Скала-над-Збручем) з південного сходу захищала неприступна скеля, що височіла над річкою, а з інших — рови і стіни замку, зведеного в 1360–1370-х роках. З 1434 р. Скала-Подільська перебуває у складі Польщі як королівське місто. В 1497 р. татари практично знищили місто і зруйнували замок. Поступово Скала-Подільська встає з руїн, а в 1538 р. відбудовується і замок Але вже через рік татари знову руйнують замок і місто. Ще безліч разів татари, козаки і турки громили Скалу-Подільську впродовж ХVІ–ХVІІІ ст., не даючи городянам отямитися та відновити розвиток міста. Це поряд з втратою згодом ситуаційної привабливості, властивої розташованим на торговельних шляхах містам, прирекло Скалу-Подільську на долю заштатного містечка. Про неабияке минуле нагадують поки ще величні руїни двох веж замку, стін і замкового палацу а також розташованого неподалік оборонного костелу, побудованого в 1719 р. Збереглися в центрі Скали-Подільської дві синагоги, що нагадують про євреїв, які наприкінці XIX ст. становили половину населення містечка. Стара синагога (XVII—XVIII ст.) була пристосована в радянський час під цех консервного заводу, а синагога початку XX ст. — перебудована на житловий будинок Природною прикрасою Скали-Подільської є старий, створений понад 200 років тому парк Невеликий за площею (0.26 км2), він спланований на основі природного лісового масиву Навіть через два століття, віддаючи належне невідомому талановитому ландшафтному архітекторові, парк захоплює частою зміною контрастних за об’ємом і колірною гамою видів, чергуванням різних за глибиною пейзажних , перспектив.