БІЇВЦІ
Належали до Лубенської сотні, з 1750 – Снітинської сотні Лубенського полку. 1764 входили до володінь військового товариша Юр’єва і хорунжого Ониська Канівця. 1780 селом володів Манько. 1781 Біївці – у складі Лубенського повіту Київського намісництва, 89 хат; 1787 – того ж повіту, 264 жителів чоловічої статі, мешкали різного звання казенні люди, козаки та кріпаки. Власниками були: секунд-майор Боярський, бунчуковий товариш Свічка, прем’єр-майор Петро Скаржинський. З 1796 село включені до Малоросійської, з 1802 – Полтавської губернії. За переписом 1859 Біївці – село (власницьке, козацьке) Тарандинцівської волості Лубенського повіту, 63 двори, 547 жителів, Миколаївська церква (дерев’яна, в одному зв’язку з дзвіницею, 1749), при ній бібліотека. 1900 – діяло 3 сільські громади (козацька, державних та селян-власників), 108 дворів, 550 жителів, школа грамоти. 1910 – 123 двори, 750 жителів, орної землі – 520 дес., всього посівів – 433 дес., церковна школа.
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...
Його називають «Каньйоном Диявола»
Актовський каньйон – це унікальне місце, де ансамбль стрімких скель і гранітних валунів поєднується зі світом рослин. Його називають «Каньйон...
Замок «Паланок» - це одна з рідкісних українських пам'яток, які мають настільки багату історію (фотозвіт)
Надзвичайний історичний пам'ятник ХІV-ХVII століття, знаменитий своєю архітектурою - замок «Паланок» так оригінально названий через споруджені...