ВІЛЬХУВАТКА

ВІЛЬХУВАТКА (до 1947 – Ханделеївка) – село Кобеляцького району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Деменки, Жовтневе, Лівобережна Сокілка та Проскури. Розташшоване на лівому бкрезі річки Ворскли, за 28 км від райцентру. 788 жителів (1990).

Поселення Ханделеївка виникло як прикордонний пункт, вірогідно, в 1-й половині 15 ст., коли ці землі були у складі Великого князівства Литовського. Назва поселення свідчить, що засновниками його були вихідці з Кабарди («хана», «хане» у тюркських та іранській мовах означає «поселення», «дім»). Місцезнаходження поселення на правому березі річки, в оточенні лісів, робило його вигідним стратегіч. пунктом. Тут же на горі з глибокої давнини існувала церква, яка згоріла у кінці 17 або на початку 18 ст. Поселення на лівому березі – пізнішого походження (кінець 17 – початок 18 ст.). 1743 на кошти грузинського князя С. С. Баратова тут збудовано дерев’яну Покровську церкву (нова, 1866). У 17–18 ст. Ханделеївка входила до складу Переволочанської сотні Полтавського полку. 1722 у селі діяло 5 млинів. За переписом 1859 в ньому (з хуторами) налічувалося 186 дворів, 2261 житель. 1880 відкрито однокласну церковнопарафіяльну школу (у перший рік тут навчалося 16 хлопчиків, 1885/86 – 35 хлопчиків та 5 дівчаток, 1895/96 – 28 хлопчиків та 1 дівчинка). З 2-ї половини 19 ст. село відносилося до складу Сокільської волості, з 1803 – Кобеляцького повіту Полтавської губернії. 1896 у селі (з прилеглими хуторами) – 493 двори, 4714 жителя, відбувався 1 ярмарок на рік. 1900 у селі – сільська козацька громада, що налічувала (з прилеглими хуторами) 570 дворів, 3754 жителя. У 1910 у Ханделеївці (без хуторів) – 192 двори, 1118 жителів.