ЛЮТЕНЬКА

ЛЮТЕНЬКА – село Гадяцького району, центр сільської Ради, якій підпорядковане село Юр’ївка. Розташоване на лівому березі річки Псла, за 25 км від райцентру та за 27 км від залізничної станції Гадяч. Через село протікає річка Лютенька – притока Псла. 4154 жителя (1990).

Засноване наприкінці 16 – початку 17 ст. Було власністю польського магната С. Конєцпольського. У 1643 він здає її в оренду шляхтичу М. Длуському. На початку визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького село – сотенне містечко Гадяцького полку, а з 1649 – Полтавського полку. 1660 Лютенька увійшла до складу Зіньківського а з 1671 – знову до Гадяцького полку. 1658 містечко було пограбоване і спалене татарами, значна частина населення потрапила у полон. 1690 закріплена за дружиною полковника Бороховича. 20.1 1709 під час Північної війни 1700–1721 село захопили шведські війська. Після ліквідації козацького самоврядування село стає власницьким селом.

У 1764 подароване К. Розумовському і мало 177 господарств. Найбідніша частина населення займалася щетинництвом – ходінням у дорогу для обміну різних галантерейних товарів (голок, сережок, ниток, гребінців, гапликів тощо) на щетину, вовну, роги, кінські гриви і хвости. З 1781 село у складі Чернігівського, 1791 – Київського намісництва, 1796 – Малоросійської, з 1802 – Полтавської губернії. 1782 – 628 жителів. За переписом 1859 село – волосне містечко (власницьке, казенне, козацьке) Гадяцького повіту, 749 дворів, 6100 жителів, мурована Успенська церква і 2 дерев’яні церкви (1686, 1793, 1893), винокурний та 2 селітряних заводи; щотижня – базар, 4 ярмарки на рік. 1900 у селі – 1310 дворів, 6165 жителів, 3 сільських громади, 2 церковнопарафіяльні, міністерська і школа грамоти, 4 ярмарки на рік. 1910 – 1591 господарство, 8768 жителів, винокурний завод, паровий млин.