ОБОЛОНЬ

ОБОЛОНЬ – село Семенівського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Зікранці, Калинівка, Наталенки, Тукали. Розташоване на річці Кривій Руді, за 25 км від райцентру. 2765 жителів (1990).

Засноване наприкінці 17 ст. Першим власником земель, на яких виникло село, був генеральний бунчужний Дем’ян Оболонський. Належала до Горошинської сотні Лубенського полку, з 1781 – до Хорольського повіту Київського намісництва, 180 дворів посполитих, церква. 1787 – 662 жителя чоловічої статі – кріпаки Оболонського. З 1796 – село Малоросійської, з 1802 – Полтавської губернії. У кінці століття Оболонським належало 1395 душ. На початку 19 ст. власником села став поміщик, статський секретар М. Позен, який мав тут маєток. У господарстві був завод робочих коней та цегельний завод, млин з просорушкою. На 1859 село мало 416 дворів, 2446 жителів, мурована Преображенська церква 1810, бібліотека, 5 сільсько-господарських заводів (овечий, кінний, вино-курний, селітряні), щороку відбувався ярмарок. 1863 – 418 дворів, 2602 жителя. У 1884 відкрито двокласне училище, в якому 1890 навчалося 70 дітей.

За даними перепису 1885 село було волосним центром Хорольського повіту, в селі – 541 двір, 3012 жителів, церковнопарафіяльна, жіноча і чоловіча школи грамоти, у 1900 – 585 дворів, 3428 жителів. Третій земський перепис 1910 в Оболоні зареєстрував 579 господарств, 3152 жителя. У селі був один лікар і акушерка, сільська лікарня на 15 ліжок, 1916 відкрито аптеку, поштове відділення (діяло з 1887). У 1897 відкрито публічну народну бібліотеку (306 книжок). 1905–1906 у Оболоні відбулися селянське заворушення.