СЕНЧА

СЕНЧА – село Лохвицького району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Лучка і Рудка. Розташоване на правому березі річки Сули, за 14 км від райцентру. 1559 жителів (1990).

Територія сучасного села входила до Переяславського князівства. Від тих часів у селі збереглося два городища, одне з яких під назвою Синець згадується в 12 ст. Село відзначене і на картах Г. Л. де Боплана (середина 17 ст. ). Напередодні національно-визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького входила до володінь магната І. Вишневецького. У середині 17 ст. в сотенному містечку Сенча Лубенського полку жило близько тисячі чоловік, з яких половину становили селяни, а другу – ремісники. На кінець 17 ст. їх кількість зросла до 5 тисяч чоловік. Жителі Сенчі займалися шевством, кравецтвом, деревообробним промислом, виробництвом цегли та глиняного посуду, ковальством, ткацтвом, гуральництвом. У Сенчі діяло 7 кузень, селітряний завод. У 18 ст. великого значення набрав чумацький промисел.

На початку 19 ст. щороку відбувалося три ярмарки. 1863 в Сенчі налічувалося 549, дворів, 2945 жителів, дерев’яні Успенська (1742), Миколаївська (1781) та мурована Христоріздвяна (1827) церкви, при них діяли бібліотеки, сільське училище. Щороку відбувалося 5 ярмарків. Переважаючими були шевський, гончарний, чинбарський промисли. Наприкінці 19 – на початку 20 ст. діяло три дворічні церковнопарафіяльні школи й одна – п’ятикласна. 1910 Сенча – волоське містечко Лохвицького повіту налічувало 659 дворів, 3446 жителів, 2 парові млини з 2-ма крупорушками й 2-ма просорушками, орної землі – 2995 дес., посівів – 2135 дес.