Голоби

Селище (4.2 тис. жителів) Ковельського району, розташоване у верхів’ях невеликої річечки – лівого притоку р. Стохід.

Голоби відомі з 1544 р., коли вони належали дружині короля Сигізмунда І Боні. Згодом хазяї села часто змінювалися, а під час Північної війни в 1708 р. його вщент спалили шведи. Незабаром село почало відроджуватися за 3 км на південь уздовж старого тракту Ковель-Мельниця. їхній тодішній власник шляхтич Ю. Єрузельський побудував у нових Голобах костел (1728 р.), що нині відновлюється.

Напроти нього в 1783 р. з’явилася Георгіївська церква, що попервах, якщо виходити з її архітектури, належала уніатам. Зараз це православний храм, у дворі якого дбайливо зберігається доволі типова для західноукраїнських регіонів дерев’яна дзвіниця. У другій половині XVIII ст. у Голобах зводиться комплекс садибних споруд маєтку шляхтичів Вільгів, засновується парк зі звіринцем. Палац був розграбований і зруйнований під час Вітчизняної війни 1812р., коли окупанти навіть церкви перетворили на стайні. Дотепер від величної садиби зберігся занедбаний двоповерховий будинок, напівзруйнована колона (залишок в’їзних палацових воріт) і кілька десятків вікових дерев.