Зимне

Невелике село (942 жителі) Володимир-Волинського району, розташоване на лівому березі р. Луга.

Існує історична версія, більше схожа на легенду, що Зимне виникло ще в XI ст. і одержало таку назву тому, що було зимовою резиденцією володимирських князів. Перша ж документальна згадка про поселення датується 1450 р. На високому пагорбі над долиною річки в 1495 р. заснований Святогірський монастир, в ансамбль якого згодом увійшли Успен-ська церква з печерами (1495 р.), оборонні стіни з вежами і Троїцька церква (1567 р.).

Монастирю і його мешканцям випала нелегка доля, що спіткала всі без винятку культові (і не тільки) місця в українських землях. Заснований як православний, монастир потімпереходить до уніатів. Він неодноразово руйнувався і відновлювався. Відрес- таврований в 1899 р. за проектом архітектора М. Козлова, Святогірський монастир був вщент зруйнований під час фашистської окупації в 1943 р. і після війни закритий. Він пролежав у руїнах понад тридцять років, а в 1970-ті роки його почали відновлювати і в незалежній Україні відбудовні роботи були завершені.

Нинішній Святогірський жіночий монастир є разючою сумішшю архітектурних і конфесійних стилів, що межує з несмаком. Надбрамна дзвіниця з шатром, виконаним у псев- довізантійському стилі, недвозначно натякає на православний характер культової споруди, що підтверджує розташований за нею головний храм монастиря, стилізований під собори древньої Русі. Останнім православним атрибутом і, вочевидь, єдиним, що зберігся від первинного монастиря, є встановлений на його території метровий 700-кілограмовий дзвін.

За переказом, він був відлитий на замовлення князя О. Чарторийського в 1566 р. Монастирська трапезна виконана вже за всіма канонами католицької архітектури. Даниною моді віє від по-сучасному технологічної каплиці. Вона встановлена над животворящим джерелом, облаш- тованість якого, вочевидь, претендує на стильність – струмені води б’ють просто з католицького хреста. У внутрішньому дворі біля стін і веж влаштовано квітник, знаходиться увита декоративними рослинами галерея і сад каменів. Доволі символічний вигляд має пам’ятник князеві Володимирові Великому, який, опустивши очі, скромно стоїть у куточку монастирського двору, смиренно тримаючи католицький хрест. В архітектурі і антуражі відбудованого Святогірського монастиря дивним чином мирно співіснують католицизм і православ’я, що впродовж багатьох століть протистояли одне одному.