Село (1.5 тис. жителів) Путильського району, розташоване на правому березі р. Черемош. Найстаріша письмова згадка про Розтоки датується 1501 р., коли кордон між Польщею і Молдавією був встановлений по Черемошу, а село увійшло до складу Молдавського князівства. За легендою, назву Розтокам дала річка, що за давніх часів розпадалася тут на сім рукавів. Село розташоване біля великого закруту Черемошу та оточене невисокими, типовими для передгірної частини Буковинських Карпат навдивовиж мальовничими горами. На схід від села в Черемош впадає річечка Смугарів, у нижній течії якої утворився каскад із шести водоспадів висотою 3–13 м. Зазвичай нагадуючи маленькі струмочки, навесні і після дощів вони перетворюються на гуркотливі потоки, що змітають усе на своєму шляху. По долині річечки можна дістатися до групи 30–40-метрових скель, розташованих на правому її схилі. Вони утвори лися із древніх (60 млн. років) дуже щільних масивних пісковиків. В одній зі скель (Соколиний камінь) у результаті тривалого впливу води, вітру і коливань температури повітря утворилася унікальна арка шириною близько 20 м, завдяки якій вся скельна група одержала назву — Протяті камені. У центрі Розтоків розташовані дерев’яні Успенська церква і дзвіниця (1846 р.), а по дорозі до сусіднього села Товарниця в роки незалежності України встановлений поминальний хрест у пам’ять жертв більшовицьких репресій 1941—1947 рр.