ВАСЬКІВЦІ

ВАСЬКІВЦІ - село Срібнянського р-ну, центр сільради. Розташ. на берегах р. Тростянця (правої прит. р. Лисогору), за 15 км від райцентру. 291 двір, 710 ж. ( 1996). Вперше згадуються 1666. Входили до Срібнянської, аз 1761 - до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923-30). Спочатку село мало назву «Восківці» (від слова «воск» - тут були поширені бджільництво і видобування воску), але з часом перетворилося на сучасну назву. 1666 - 38 господ, селян, з них 27 «орали на 4-х волах, 11 - на 2-х волах»; козаки не показані. В 17 ст. вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче». Близько 1700 гетьман І. Мазепа надав його кн. Юрію Четвертинському; потім деякий час селом володів брат його Ян Четвертинський. 1723 В. були відписані на Малоросійську колегію. У 1780- 117 дворів (160 хат) селян, 5 дворів (12 хат) підсусідків, 46 дворів (82 хати) козаків. У др. пол. 18 ст. В. перейшли до сина - б.т. Петра Михайловича Скоропадського, якому належало 511 душ чол. і 564 душі жін. статі селян (1782). Після Петра село успадкувала єдина його дочка Параска, котра вийшла заміж за генер.-лейт. Ів. Неплюєва. Будучи бездітною, Параска продала В. майору Чоглокову. Після смерті Параски (1796) двоюрідні брати її, Михайло і Петро Яковичі Скоропадські, через суд повернули село собі. 1797 наліч. 885 душ чол. статі податкового населення. У пер. пол. 19 ст. В. належали Скоропадським і Маркевичам (останні купили частину селян у О. Скоропадської). Деякий час у В. жив з своєю родиною майбутній поет, музикант, етнограф, історик і видатний збирач архівних документів Микола Андрійович Маркевич. У селі була садиба Маркевичів - двоповерховий кам'яний будинок, фруктовий сад, ставок. Садиба спалена 1917. У селі діяла дерев. Успенська ц-ва, побудована 1855 (перша ц-ва збудована до 1666), і приписна до неї мурована Іоанно-Предтечинська ц-ва у х. Тростянці (1859). У 1859 - 292 двори, 2037 ж. Після реорганізації волостей В. 1867 увійшли до Сокиринської вол. 1-го ( 1 837 -65), пізніше (1865-1923) 2-го стану. 1 886-220 дворів селян (2 казенних, 218 власників; останні входили до 2-х сільс. громад - кол. Маркевича та Скоропадського), 138 дворів козаків, 9 дворів міщан та ін., 395 хат, 2084 ж.; діяли: дерев, ц-ва, земське початкове училище (засн. 1858; у віданні земства з 1872), шинок, крамниця, базар у кожний четвер, 26 вітряків. 1910 - 460 госп., з них козаків - 175, селян - 267, євреїв - 2, ін. непривілейованих - 10, привілейованих - 6, наліч. 2635 ж., у т.ч.19теслярів, 17 кравців, 7 шевців, 2 столяри, 10 ковалів, 1 слюсар, 243 ткачі, 1 візник, 102 поденники, 16 займалися інтелігентними та 173 ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 2125 дес. придатної землі. Діяли дерев. Успенська ц-ва (у рад. період закрита), земське училище, в якому навчалося 97 хлопч., церковно-парафіяльна школа та школа грамоти. У 1923-30 pp. В. - центр сільради. 1925-557 дворів, 2764 ж.; 1930-586 дворів, 2831 ж., діяв тепловий млин.Іззалишків зруйнованого будинку садиби Маркевичів 1928 збудовано школу. 1930 в закритій ц-ві відкрито клуб. Поблизу села курган 2-1 тис. до н.е.