ГАЛИЦЯ

ГАЛИЦЯ - село ніжинського р-ну, центр сільради. Розташ. нар. Галці (правій прит. р. Удаю), звідки й назва села, за 48 км від райцентру та за 12 км від залізнич. ст. Галка. 2216 ж. (1988). Вперше згадується 1634. З 1649 - центр Галицької сотні Прилуцького полку, яка згадується і 1654; 1672 її вже не було - Г. входила до Монастирищенської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782 - 10-ті pp. 19 ст.), Г. поселена в пер. пол. 17 ст., відома як «містечко», що мало «фільварк». Була багатим селом, 1653 мала Іллінську церкву. Після розорення в 60-х pp. 17 ст. татарами село запустіло. Пізніше прилуцький полковник Лазар Горленко заселив Г. заново й володів нею, потім (1672-76) віддав своєму зятю полк, писарю Семену Раковину. Після його смерті (1686) селом володіла удова Агафія і син б.т. Павло, за яким Г. лишаласяі1737, коли в ній було 93 госп. селян і 2 госп. козаків підпомічників. Г., за винятком тієї частини, яку П. С. Ракович виділив своїй дочці, успадкував його син Андрій. Після нього Г. володіли його сини Захар і Лаврентій. Садиба останнього 1767 описана так: «житловий двір, у ньому будинок на 9 покоїв, новозбудований з соснового дерева, усередені усі кімнати оббиті столярними панелями, без печей. Світлиці дві, без кімнат, полотняними шпалерами оббиті, в них груби зелені, між ними (світлицями) сіни і комора рублені...Хата одна з коморкою - рублена, в якій і льодовник мається, під дранкою. Кухня плетена, навпроти хата рублена; конюшня і амбар рублені, між ними возовня; два погреби рублені вхідні; сад з різних родючих дерев і в ньому дерев'яна галерея, паперовими шпалерами оббита. При дворі хата-мазанка, в якій живе двірник, винокурня новозбудована, плетена, колодязь рублений». 1780 - 88 дворів (144 хати) і 44 бдв. хати селян, 1 двір (1 хата) козаків. 1797 наліч. 801 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. Воскресенська ц-ва (збудована між 1756 і 1767). Під час розмежування Чернігів. і Полтав. губ. Г. близько 1810 відійшла до Ніжинського пов. Чернігів. губ.