ГОЛУБІВКА

ГОЛУБІВКА - село Прилуцького р-ну Івківської сільради Розташ. на р. Калшиівці (правій прит. р. Удаю), за8км від райцентру та залізн. ст. Прилуки. 464 дворів, 978 ж. (2000). Вперше згадується 1666. Входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (з 1932). 1666 - 9 госп. селян, які «орали на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1687 гетьманІ.Мазепа віддав його прилуцькому полков, осавулу І. Носу. Після його смерті (1715) Г. заволодів прилуцький полков, хорунжий Петро Ів. Носенко (Білецький)іволодів ним до 1720, коли Г. була повернута удові Степ. Ів. Носа. У 1724-31 Г. належала Федору Степ. Носенку. У 1737 - 51 госп. селян, 4 госп. підсусідків, 9 госп. козаків (3 виборних, 6 підпомічників) і 2 госп. козачих підсусідків; селянами володіла Марія Степанівна Носенкова, яка була одружена (1725) з Миколою Кириловичем Троцьким. 1780— 34 двори (46 хат) селян, 15 дворів (24 хати) підсусідків і 12 дворів (22 хати) козаків;селяни належали синам М. К. Троцького-Івану і Тимофію; перший був полков. хорунжим, другий - «абшитованным певчим высоч. двора». 1797 наліч. 330 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. Іоанно-Златоустівська ц-ва, споруджена 1770, поновлена 1820 і 1882 (перша ц-ва збудована до 1725). 1859 - 187 дворів, 1014 ж.; р. Калшиівка вже не згадується, Г. показана розміщеною біля джерел. 1861-66 в Г. розміщувалося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 7 сільс. громад (528 ревізьких душ селян). Козаки підлягали Прилуцькому Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Г. 1867 увійшла до Богданівської вол. 3-го стану. 1886 в Г. наліч. 178 дворів селян-власників, які входили до 4 сільс. громад (колишніх Троцького, Якимахи, Лагоди і Громова), 82 двори козаків, 16 дворів міщан та ін., 282 хати, 1562 ж.; діяли: дерев, ц-ва, змішана церковнопарафіяльна школа, 3 шинки, 6 вітряків, олійниця. 1910-352госп., з них козаків - 118, селян - 213, євреїв - 1, ін. непривілейованих - 16, привілейованих - 4, наліч. 1944 ж., у т.ч.46теслярів, 31 покрівельник, 20 кравців,15шевців, 11 столярів, 2 ковалі, 1 чинбар,34ткачі, 36 поденників, 7 займалися інтелігентними та 156 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1762 дес. придатної землі. Землевласниками були поміщики П. І. Скаржинська, А. С. Якимаха, І. І. Троцький та його нащадки. У 1923-30 pp. Г. - центр сільради. 1925 - 425 дворів, 1985 ж.; 1930 - 463 двори, 2078 ж. Весною 1930 члени т-ва СОЗу та артілі ім. Левицького об'єднані в артіль «Нова громада», до якої входило 144 двори, наліч. 696 га землі, 99 коней, трактор, 2 молотарки, 10 сівалок, 6 жаток, кузня. Працездатних 337 чол., 11 спільних корів, 83 шт. свиней. Восени колгоспники отримали на трудодень 1 крб. 13 кой. 1931- 40% бідняцько-середняцьких госп-в об'єднані в два колгоспи: «Нова громада» (158 госп-в) та «Перше Травня» (23 госп-ва). 1944 - 466 дворів, 1738 ж., працювали 3 вітряки, теслярська майстерня. 1950 артілі об'єднані в одну - ім. Жданова, яка в квітні 1957 приєднана до радгоспу «Івківці». 1961 в Г. н.с.ш. навчалося 195 учнів (21 працівник). 1996 в селі - відділення елітно-дослідного госп-ва «Івківське», 8-річна школа (103 учні, 18 педпрацівників), фельдшерсько-акуш. пункт, АТС (1994), б-ка (10,3 тис. од. зб.), ясла-садок (19 дітей), 2 крамниці, діюча церква. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. В Г. є братська могила воїнів, що полягли 1943 підчас визволення села від гітлерівців. 126 воїнів-односельців та 17 мирних жителів загинули під часВ.В. війни. Г. з'єднана дорогою місц. значення з тверд, покриттям 1980 з автотрасою Прилуки-Варва (2 км).