Печера Джур-Джур
Загальна довжина печери складає 770 м, амплітуда - 20 м (+10, -10), площа - 675 м кв., об’єм - 960 м куб.
Вхід розташований між структурними уступами в долині на правому березі річки Улу-Узень, в 200 метрах вище водоспаду Джур-Джур.
Печера складається з головної галереї, закладеної в пласті пісковика з карбонатним цементом, залягає між пластами товстослоїстих верхньоюрських вапняків. Має щилиноподібний або прямокутний перетин, нахилене під кутом 45. Галерея завершується сифоном, з якого випливає невеликий струмок, через 40 м зникає в тріщині західної стіни.
У центральній частині печери з головною галереєю сифонними каналами з'єднуються декілька коротких, але широких сухих тупикових галерей (закладених у вапняках). У їх стінах видно сліди розривів, що відбулися після формування порожнини (зміщення на 10-20 см).
Встановлений зв'язок підземного струмка з невеликим джерелом в тальвегу долини р. Улу-Узень нижче входу.
У східній галереї є частково розмиті водні механічні відкладення (пісок, глина), а також сталактити, сталагміти, карбонатні натікання.
Печера відкрита в 1965 році.
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...