МАРТИН КАСПІЙСЬКИЙ
МАРТИН КАСПІЙСЬКИЙ
(РЕГОТУН ЧОРНОГОЛОВИЙ)
Larus ichthyaetus Pallas, 1773
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Charadriiformes), родина Мартинові — Laridae. Один з 44-х видів роду; один з 12-ти видів роду в Україні, монотипний вид.
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Від Пн.-зх. Причорномор'я, через пд. Каспію до Великих озер у Монголії. В Україні гніздиться у Причорномор'ї та Приазов'ї, частіше у Каркінітській затоці та на Сиваші. З 1980-х рр. заселив Кінські о-ви Ягорлицької затоки, о. Березань, Криву косу і прилеглі о-ви, Сульську затоку Кременчуцького водосховища. Нерегулярно зимує біля морського узбережжя.
Чисельність і причини її зміни
Азово-Чорноморська популяція за п'ятдесят років зросла з 250-290 до 1,6-2 тис. пар. На Кривій косі у 2006 р. — до 1,5 тис. пар. На Лебединих о-вах багаторічні коливання чисельності в межах 2-484 пар. На о. Китаї максимум був у 1998 р. — 382 пари, у 2006 р. — лише 63 пари. На о-вах Сх. Сивашу в 1982-1990 рр. зростання до понад 590 пар, а у 1996-2006 рр. — зниження до 2-64 пар. На о-вах Зх. Сивашу в 1989-1998 рр. 50-150 пар, на Кінських о-вах — 90-180 пар. На о. Березань у 2000-2002 рр. 212-250 пар. Негативні чинники: погодні умови, зменшення площі гніздових територій, розлякування птахів на гніздуванні, збирання яєць, хижацтво з боку інших тварин. Позитивними є поліпшення кормової бази на Сиваші та посилення охоронного режиму.
Особливості біології та наукове значення
З місць зимівлі повертається наприкінці лютого— на початку березня. Гніздові біотопи—ізольовані о-ви і кінцеві ділянки піщано-черепашкових кіс на морських мілководдях, солоних озерах, зрідка —на водосховищах. Моногам. Селиться моновидовими, щільними колоніями. Відкладає яйця наприкінці березня — на початку квітня. Повна кладка з 1-4, найчастіше з 2-3 яєць. Насиджують обидва птаха, 27-29 діб. Пташенята з'являються всередині квітня, піднімаються на крила у віці біля 45 діб. У липні-серпні кочує вздовж морського узбережжя. Осінній проліт у серпні — на початку вересня, до листопада. Живиться рибою, а також наземними комахами, дрібними гризунами, ящірками, ракоподібними, яйцями та пташенятами водоплавних птахів, рослинами.
Морфологічні ознаки
Маса тіла: до 2 кг, довжина: 57-60 см, розмах крил: 155-170 см. Удорослого голова чорна, спина і верх крил сірі, низ тулуба і хвіст білі, дзьоб помаранчевий, верхівка червона, передвершинна смужка чорна; взимку тім'я і потилиця темно-бурі з білими плямами. У молодого голова сірувато-бура або біла (взимку) з бурими плямами, сірувато-бурі пера на шиї, спині, плечах і крилах; на хвості широка темна смуга; дзьоб буруватий.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Під охороною угоди AEWA, Бернської (Додаток ІІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. ЧКУ (1994). Охороняється у Чорноморському БЗ, філії Кримського ПЗ «Лебедині о-ви», РЛП «Меотиді», Азово-Сиваському НП. Потребує охорони гніздових колоній, запобігання збиранню яєць та непокоєнню рибалками, рекреантами.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації'
Грінченко, 1991; Клестов, 1993; Андрющенко и др., 2000; Молодан, Залевский, 2000; Сіохін і др., 2000; Костин, Тарина, 2002; Петрович, Деркач, 2003.
Автори: В.Д. Сіохін , О.А. Дядічева Малюнок: І.І. Землянських
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Кам'яне село вважають одним з незрозумілих чудес світу
Кам'яне село вважають одним з незрозумілих чудес світу - тільки природа або вищі сили могли створити такий феномен: прямо посеред лісу загубилися...
Його називають «Каньйоном Диявола»
Актовський каньйон – це унікальне місце, де ансамбль стрімких скель і гранітних валунів поєднується зі світом рослин. Його називають «Каньйон...