СИЧИК-ГОРОБЕЦЬ
СИЧИК-ГОРОБЕЦЬ
Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Совоподібні (Strigiformes), родина — Совові (Strigidae). Один з 13-ти видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом.
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Смуга хвойних і мішаних лісів Європи та Пн. Азії. В Україні поширений у Карпатах, Розточчі та на пн. Полісся. На Поліссі відомий з 3 місць (Рівненський і Поліський природні заповідники, НПП «Деснянсько-Старогутський»). З Карпат і Розточчя відомо близько 15 знахідок.
Чисельність і причини її зміни
У європейській популяції налічують 47-350 тис. пар. В Україні чисельність оцінено в 150¬350 пар. У Поліському заповіднику у 1996 р. зареєстровано 3 пари. У НПП «Деснянсько-Старогутський» в 1997 та 2001-2004 рр. — 1-2 пари. У Карпатах відомо понад 10 місць спостереження, з них 5 — у Бескидах. На чисельність виду негативно впливає вирубування лісу. Відомі випадки загибелі в холодні зими.
Особливості біології та наукове значення
Осілий. Моногам. Гніздиться окремими парами. Оптимальним біотопом є високостовбурний темнохвойний ліс; на Поліссі тримається в стиглих соснових і мішаних лісах. Токування може відбуватись протягом усього року, найактивніше — навесні (з березня). Гнізда влаштовує в дуплах, рідше — тріщинах дерев, штучних гніздівлях. У квітні відкладає 4-6 яєць. Насиджування — 28-29 діб.
Пташенята залишають гніздо через місяць, майже одночасно. Ще близько місяця дорослі годують молодих. Восени молоді птахи можуть кочувати на незначні відстані. Статева зрілість настає у віці 10 місяців. Живиться переважно мишоподібними гризунами, дрібними комахоїдними ссавцями, птахами, великими комахами. Восени робить запаси корму в дуплах і штучних гніздівлях.
Морфологічні ознаки
Найменша сова фауни України. Довжина тіла: 15,2-17,5 см, розмах крил: 35-39 см, маса тіла: 50-77 г. Верх буруватий зі світлими плямами, низ — білуватий з темно-бурими поздовжніми рисками. Лицевий диск розвинений слабо. Очі жовті. Дзьоб світлий. Лапи оперені до кігтів.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Внесено у Додаток ІІ Конвенції CITES, переліки Бернської конвенції (Додаток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється на території НПП «Сколівські Бескиди», Карпатського БЗ, Карпатського НПП, Поліського державного заповідника, ПЗ «Розточчя», НПП «Деснянсько-Старогутський». Потребує глибшого вивчення екологія виду, необхідно виявляти місця гніздування, проводити контроль стану популяції та охорону, приваблювати у штучні гніздівлі.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Самофалов, Марисова, 1981; Скильский, 1990; Степанян, 1990; Кошелев, 1994; Bashta, Pogranycznyj, Gorban, 1995; Химин, Шидловський, 1995; Жила, 1995; Гузій, 1996; Годованець, 1996; Кузьменко, 1996, 1998; Жила, Кузьменко, 1998; Бумар, 2001; Гаврись, 2003; Горбань та ін. 2003; Лисачук, 2003; Пограничний, Башта, Козловський, 2003; Держипільський, Стефурак, 2004; Горбань, 2004; Birds in Europe... 2004; Bashta, 2007.
Автори: А.-Т. В. Башта, Ю.В. Кузьменко Малюнок: І.І. Землянських
Арбузинський каньйон одне з найкрасивіших місць України
Арбузинський каньйон Арбузинський каньйон – це молодший брат Актовського каньйону. Названий так, бо крізь валуни вперто пробиває собі дорогу річка...
Відкриваємо Україну. Печера Кришталева - одна з найбільших печер України
Кришталева печера (Кривченська) - карстова печера в гіпсах. Знаходиться в селі Кривчому (Тернопільська область). Одна з найбільших печер в Україні.
Українське біле озеро називають озером молодості
Біле озеро Озеро карстового походження з чистою і прозорою водою.