ЗОЛОТОМУШКА ЧЕРВОНОЧУБА
ЗОЛОТОМУШКА ЧЕРВОНОЧУБА
Regulus ignicapillus (Temminck, 1820)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Золотомушкові (Regulidae). Один з 5-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. Гніздиться номінативний підвид. Для Гірського Криму описаний ендемічний підвид — R .i. tauricus.
Природоохоронний статус виду
Неоцінений.
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал — Пн. Африки, більшість території Європи, Мала Азія. В Україні гніздиться в гірських місцевостях Карпат та Криму, локально трапляється на Зх. Поліссі. Відомі зальоти в різні р-ни України (Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Київська обл.).
Чисельність і причини її зміни
Більш 90% світової популяції знаходиться в Європі (3,3-6,7 тис. пар), де статус виду — сприятливий, стан більшості європейських популяцій стабільний. В Україні поширений локально. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар, у Карпатах не відома, в Криму низька (150-200 пар). У Криму навесні самці, що співають, трапляються через 150-200 м один від одного (в лісах), у парках м. Ялта — 5-6 на 20 га, у Карпатах — до 2-3 на100-1000 га гніздопридатних біотопів. Негативні чинники: зростання об'ємів лісогосподарських робіт у гніздовий період, зменшення площі старих лісів, порушення ярусності, зростання площ монокультур, яких вид уникає.
Особливості біології та наукове значення
Гніздовий перелітний птах, у Криму трапляється і взимку. У Криму обирає гірські хвойні ліси, а також лісопарки і парки, у Карпатах — мішані ялицево-букові та смереково-букові ліси, на Зх. Поліссі — старі сосняки. У періоди міграцій трапляється у степовій та лісостеповій зонах. Гніздовий період у Криму з кінця лютого, у Карпатах — з кінця квітня. Протягом року два виводки (1-й — у травні-червні, 2-й — червні-серпні). У кладці 7-11 яєць. Будує гніздо та насиджує кладку (14-16 днів) самка. Пташенята вилітають через 15-16 днів після вилуплення. Живиться переважно комахами.
Морфологічні ознаки
Дуже дрібний птах: довжина тіла — 9 см, маса — 4-6,5 г. Оперення верху оливково-зелене, низу — білувате з легким бурим відтінком. У самця на тім'ї жовто-гарячо-червона пляма, яка окреслена спереду і з боків чорним; над оком біла «брова»; через очі проходять чорни смуги. У самки «шапочка» жовта, а у молодих її нема.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Внесено в перелік Бернської конвенції (Додаток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється у Карпатському БЗ, Кримському ПЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, ПЗ «Мис Март'ян», «Ґорґани». Нез'ясований статус в Ужанському, Карпатському, Шацькому НПП. В Україні вивчений недостатньо, для збереження виду необхідна спеціальна програма.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Волянський, 1927; Пузанов, Назаренко, 1962; Костин Ю., 1972, 1983; Степанян, 1978; Смогоржевскй, 1989; Корзюков, 1991; Андрющенко и др, 1993; Бескаравайньїй, 1996; Marchant, Firecrest, 1997; Костин С., 1999, 2000; Костин, Бескаравайньїй, 1999; Форманюк и др., 2000; Редькин, 2001, 2003; Костин, Тарина, 2002; Birds in Europe..., 2004.
Автори: С.Ю. Костін, І.М. Горбань Малюнок: І.І. Землянських
Кам'яне село вважають одним з незрозумілих чудес світу
Кам'яне село вважають одним з незрозумілих чудес світу - тільки природа або вищі сили могли створити такий феномен: прямо посеред лісу загубилися...
Українське біле озеро називають озером молодості
Біле озеро Озеро карстового походження з чистою і прозорою водою.
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.